Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі . До природничих наук не належать дослідження людського суспільства , мов і мистецтв , які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки. Також не належать до природничих наук точні науки: математика й інформатика , хоча методи й результати цих областей досліджень широко використовуються природознавством. На базис природничих наук спираються прикладні науки . Класифікація До природничих наук зараховують : астрономію — науку про Всесвіт , фізику — науку про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі, хімію — науку про будову й перетворення речовин, біологію — науку про живу природу , науки про Землю (або Землезнавство - це термін, для дисциплін із вивчення планети Земля) — географію , геофізику й геологію, медицину — науку про людське тіло та його хвороби . Це лише основні природничі науки. Насправді сучасне природознавство є розгалужений комплекс, що включає сотні наукових дисциплін. Одна тільки фізика об'єднує ціле сімейство наук (механіка, термодинаміка, оптика, електродинаміка і т. д.). У міру зростання об'єму наукового знання окремі розділи наук набули статусу наукових дисциплін зі своїм понятійним апаратом, специфічними методами дослідження, що робить їх важко доступними для фахівців, що займаються іншими розділами. Подібна диференціація у природничих науках є природним і неминучим наслідком розвитком спеціалізацій, які дедалі звужуються у ході наукових відкриттів і нових досягнень. У той же час природним чином у розвитку науки відбуваються зустрічні процеси, складаються і оформляються природничо-наукові дисципліни, так би мовити, «на стиках» наук: хімічна фізика, біохімія, біофізика, біогеохімія і багато інших. Ці процеси приводять, з одного боку, до подальшого зростання кількості наукових дисциплін, а з іншого — до їхнього зближення і взаємопроникнення. Це є однією із особливостей інтеграції природних наук, що характерно для загальної тенденції в сучасній науці. Основою природничих наук слід вважати природознавство — науку про природні явища. Відповідно, першими представниками природних наук слід вважати великих дослідників природи минулого, таких як Блез Паскаль, Ісаак Ньютон, Михайло Ломоносов. У зв'язку з тим, що людство еволюціонувало від простіших станів до більш складних і удосконалених, то й наука пройшла такий самий шлях еволюції. Існує інша точка зору, що час виникнення природничої науки — кінець першої третини XIX століття, коли відбулося суміщення дослідницької діяльності з вищою освітою. Відповідно цьому, творцями природничої науки (природознавства) вважають Вільгельма Гумбольдта, Юстуса Лібіха. Німецький філософ Карл Ясперс говорить про те, що саме у XVII столітті відбулося те, що дало змогу говорити про наукову революцію, радикальну зміну основних компонентів змістовної структури науки, утворення нових принципів пізнання, категорій, методів. Соціальним стимулом розвитку природознавства стало зростаюче капіталістичне виробництво. Тільки у XVII столітті наука стала розглядатися як спосіб збільшення добробуту населення і забезпечення господарювання людини над природою. Поява сучасних природничих знань пов'язана з діяльністю Френсіса Бекона, який одним із перших почав пропагувати експеримент як головний метод наукового дослідження. Залежно від методів, що лежать в основі досліджень, природничі науки можна поділити на: описові, що досліджують фактичні дані і зв'язки між ними; точні, що будують математичні моделі для вираження встановлених фактів і зв'язків, тобто закономірностей; прикладні, які використовують систематику і моделі описових і точних природних наук для освоєння і перетворення природи. Проте, загальною родовою ознакою усіх наук, що вивчають природу і техніку, являється свідома діяльність професійних працівників науки, спрямована на опис, пояснення і прогнозування характеру явищ, що вивчаються. У наші дні намітилася інтеграція природничого наукового знання, яка проявляється у багатьох формах і стає найбільш вираженою тенденцією його розвитку. Все більшою мірою ця тенденція проявляється і у взаємодії природничих наук з науками гуманітарними. Свідоцтвом цьому є висунення на передній план сучасної науки принципів системності, самоорганізації і глобального еволюціонізму, що відкривають можливість об'єднання найрізноманітніших наукових знань у цілісну і послідовну систему, що об'єднується загальними закономірностями еволюції об'єктів різної природи. Однак, сучасні підходи до класифікації природничих наук дають підстави поділити природничі науки на: фізико-технічні і математичні (математика, інформатика, механіка, фізика і астрономія); хімічні і біологічні науки (хімія, біологія); науки про землю (геологія, географія, геофізика); аграрні науки (ґрунтознавство, рослинництво, зоотехнія, ветеринарна медицина); медичні науки (медицина). Методи Основою наукового методу є спостереження , а в активнішій формі — експеримент .
1. Каково строение (состав и взаимодействие между компонентами) географической оболочки? Географическую оболочку изучает наука география. Географическая оболочка представляет собой сложное образование, получившееся при взаимодействии и взаимопроникновении атмосферы, гидросферы, литосферы и биосферы. Гидросфера и биосфера включены в географическую оболочку полностью, а литосфера и атмосфера — лишь частично (литосфера своей верхней частью, а атмосфера — нижней частью). Взаимодействие геосфер в географической оболочке происходит под воздействием энергии Солнца и внутренней энергии Земли. 2. Какие свойства присущи только географической оболочке?Взаимодействие различных геосфер в пространстве географической оболочки приводит к тому, что она обладает рядом свойств, которыми не обладает каждая сфера в отдельности. Например, три состояния вещества — твердое, жидкое и газообразное — возможны только в пределах географической оболочки. Это одна из причин того, что именно в географической оболочке зародилась и развивается жизнь, появился человек. Человек для своей жизни использует вещества всех остальных сфер. На литосфере стоят города и другие населенные пункты, превращенная в почву верхняя часть литосферы дает людям растительную пищу, биосфера стала источником пищи для животных, ну а без воздуха и воды не сможет жить не только человек, но и все растения, животные и даже микроорганизмы.
Ответ:брабатывающая промышленность. Развитие производства с высокой добавленной стоимостью является одним из важнейших условий динамичного развития Республики Казахстан, и в связи с этим проводится активная поддержка обрабатывающей промышленности республики. Особое положение обрабатывающей промышленности объясняется тем, что именно в ней создаются новые технологии, часто способствующие росту других отраслей экономики. В сфере обрабатывающей промышленности Казахстан имеет ряд преимуществ: значительные масштабы свободных незадействованных производственных мощностей, позволяющих запустить производство новых видов продукции; наличие дешевой рабочей силы, обладающей относительно высоким уровнем квалификации; высокий образовательный и культурный уровень населения; природно-географический потенциал страны. Общими для всех предприятий отрасли приоритетами развития являются: техническое обновление производства; энерго и ресурсосбережение; обеспечение технической и экологической безопасности применяемых технологий; снижение потерь и рациональное использование минеральных ресурсов. Начиная с 1999 г. ситуация в обрабатывающей промышленности Казахстана характеризуется устойчивыми темпами роста. Особенно бурно развиваются такие отрасли, как металлургия и обработка металлов, производство строительных материалов и пищевых продуктов, а также продуктов перегонки нефти. Характерной особенностью обрабатывающей промышленности Казахстана является ее полная обеспеченность местным сырьем и топливом. Казахстан располагает значительными запасами угля, нефти, цветных и черных металлов, химического сырья и строительных материалов, необходимых для развития тяжелой промышленности, а многоотраслевое сельское хозяйство республики обеспечивает сырьем легкую и пищевую промышленность. Из множества отраслей машиностроения в Казахстане наиболее развиты: тяжелое, сельскохозяйственное машиностроение, станкостроение, частично приборостроение, а также электротехническое машиностроение. Исходя из потребностей экономики, предприятия отрасли выпускают оборудование для горнорудной, угольной, нефтяной, металлургической и пищевой промышленности, машины для транспорта и строительства. Также машиностроительные предприятия страны выпускают: кузнечно-прессовое оборудование (г. Шымкент), металлорежущие станки (г. Алматы), аккумуляторы (г. Талдыкорган), центробежные насосы (г. Астана), рентгеновское оборудование ( г. Актобе) и т. д.
Крупными центрами производства промышленного оборудования являются гг. Алматы, Караганда, Усть-Каменогорск, Шымкент, Атырау, важными центрами сельскохозяйственного машиностроения – гг. Астана и Павлодар. В настоящее время в развитие машиностроения привлекаются иностранные инвестиции для организации в республике новых производств, в том числе: медицинского оборудования, сельскохозяйственной техники, дизельных двигателей, оборудования для пищевой промышленности, электродвигателей и других изделий. В республике действует 41 химическое предприятие и производство:ТОО « Казфосфат», ТОО « КазАзот», АО « Актюбинский завод хромовых соединений», АО «Каустик», АО «Орика-Казахстан», ТОО «Нитрохим», ТОО «Ульба-ФторКомплекс», АО «Реактивные фосфорные соединения», ТОО «СДТ Груп», ТОО «Еврохим» и др. Необходимо отметить, что в ближайшее время будут решены вопросы объединения некоторых предприятий химической промышленности в целях создания национальной химической компании по производству удобрений и других продуктов. В ассортименте продукции, выпускаемой предприятиями химической промышленности Казахстана, – пластмассы, химические волокна и нити, шины для автомобилей и сельхозмашин, широкий ассортимент резинотехнических изделий, хромовые соединения, карбид кальция, каустическая сода, азотные и фосфорные удобрения, фосфорсодержащие соединения (желтый фосфор, триполифосфат натрия, фосфорные кислоты), синтетические моющие средства, серная и азотная кислоты и другая продукция.