Дорогая мама,
прости что не предупредил тебя. Я в гостях у моего друга. Не расстраивайся, я скоро приду,обещаю. Если хочешь помою посуду и пропылесошу ковер.
Твой сын (дочь) (твое имя)
Moskau,den 13.Oktober
Hallo Hanna,
Vielen Dank für deinen Brief.Jetzt weiss ich,wie es dir geht.
Ich habe leider nicht viel Freizeit,denn ich gehe jeden Tag in die Schule.Die Unterrichte beginnen um 9 Uhr.Ich habe gewöhnlich 6 Stunden.Das sind Mathe,Russisch,Literatur,Geschichte,Erdkunde,Biologie,Turnen,Werken und Deutsch.Deutsch ist mein Lieblingfach.Hier lernen wir Gedichte,üben Grammatik und Aussprache,inszinieren Dialoge,machen schriftliche Aufgaben.Zwischen den Unterrichten haben wir einige Pausen.Zu Mittag esse ich in der Schulmensa.Um 15.Uhr sind die Unterrichte aus.Ich lerne gut.Schreibe mir bitte,wie dein Schultag verläuft.
Jetzt wäre es alles.Alles Gute!Chao!
Deine Freundin Olja
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Бондаренко-бондарь-тот кто делал бочки раньше
Проототип мальчика Петьки. Это однофамилец писателя- парикмахер Иван
Андреев. Этот человек дожил до глубокой старости, стал одним из самых
модных парикмахеров Москвы, был удостоен почётного диплома на конкурсе в
Париже, но картины тяжелого детства навсегда сохранились в его памяти.
Однажды он поделился своими воспоминаниями с Л.Н. Андреевым. На основе
этих воспоминаний и был написан рассказ «Петька на даче».
Здесь есть больше по этому произведению - festival.1september.ru/articles/583747/