Слухові; 1полинути співом дзвінким 2 лунали б мої мрії 3 гучніші ніж море гучне
зорові; 1 щоб геть аж під яснії зорі 2 ясніші ніж зорі яснії 3 щоб вітер розносив луну
Ми живемо на планеті Земля. У кожному куточку країни своя неперевершенна природа. ЇЇ треба любити и оберігати ,це все завдяки дбайливому ставленню до природи. Не можна забруднювати водойми, бо згине риба., не можна палити ліс, коли відпочиваєш,після себе потрібно прибирати за собою.
Це все залежить від людської дбайливості.
...
Невгамонна дiвчина
пригоди софiïки
Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам». Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!», «Будь здорова, верховино, любий рідний край». Нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». Інверсія: «іду я на чужину»
Схожого у них те що обидві були вродливі, хоча авторка іноді глузливо описує зовнішність Рахіри. Спільного у них є також те, що вони палко кохали своїх суджених. Рахіра Саву, а Анна Михайла.
Відмінним є їх ставлення до роботи, Анна хоч і наймичка, але дуже працелюбна: всі свої гроші вона віддавала старенькій мамі, а Рахіра була ледаркою, на що авторка наголошує багато разів із уст Івоніки і Марічки.
Ще у них дуже різні характери. Рахіра була заздрісною і нечесною, на відміну від Анни, яка є втіленням доброти і безкорисливоссті.
