Дорогой мой человечек, много времени уже прошло с тех пор как мы не виделись,я безумно скучаю,каждое утро я просыпаюсь с мыслью что вот вот ты откроешь дверь и крепко меня обнимешь и больше не оставишь меня в одиночной пустоте....Ты мне чаще пиши рассказывай все что происходит я очень волнуюсь,а воощем о том что у нас у нас все хорошо пошла на новую работу,купила новое платье,только вот зарплату задерживают что-то связано с государством, но а вообщем все хорошо и ждем родной тебя...
-Привіт Денис!
-Привіт!
-Що робиш?
-Граю у футбол
-класно!
-Можна з тобою пограти?
-Так звичайно!Пішли!!!
Картина Феодосія Гуманюка дуже мене вразила. Постає питання: що саме припало мені до душі? Споглядаючи витвір, перед нами вимальовується образ вродливої дівчини. ЇЇ зовнішність є привабливою. Живописець змалював Марусю кароокою, з русявим волоссям. Білосніжна сорочка, червоне намисто та яскрава стрічка навколо голови вигладають дуже гармонійно. Поруч з нею зображені козаки, які йдуть захищати вітчизну під супроводом пісень цього прекрасного дівча.
Мені сподобалась картина в цілому. Художник дуже природньо змалював дівчину, до найменших деталей. Вона виглядає дуже вродливою.
(--0)(шчо)-що,(-0)(бо)-бо,(--0)(шче)-ще.
Іванко походжає то туди, то сюди.
Скупий - бідний, а щедрий - багатий.
Лінь погубить, а праця верне сил