Суфікс-ит
префікс-при
закінчення-и
корінь-ход
[й'ащ'ірка] вот)
не за что
Жив собі один старий чоловік і був у нього невеликий сад де росли дерева, а найбільше він полюбляв свою яблуню . Та якось біля яблуні виросла береза молода гарна і почала заважати яблуни і яблуня каже" Березо не заважай мені твое коріння рости не дає" а береза чомусь розгнівалась і вдарила яблуню по гілках. Та застогнала і з неї впало кілька яблук. Але коріння плуталось ще міцніше.ТАк вони посварились і тримали гнів одна на одну аж до осені. Тоді чоловік вийшов збирати яблука але поруч з яблунею побачив засохлу від гніву березу.А коли спробував яблука , то й вони стали кислими від злості.
Рання Осінь
Прийшов вересень.
Сонце ще ласкаво та лагідно усміхається. Проте його проміння вже перестає гріти землю. Дні стають короткими та холодними. Повітря прозоре, легке, вмите частими осінніми дощами. Браму зеленого літа замикає багряна осінь. Золотяться березові гаї. Червоніють коралі горобини. Колосяться жовті ниви. Пшеничний край, наче писанка.
Рання осінь по-своєму гарна.
Вот Это оно посмотри если нет то напиши??!!!