<span>Хімія належить до природничих наук. Так само як фізика,біологія, геологія, хімія вивчає природу, весь навколишній світ і передусім — речовини та їх перетворення.
Усе, що нас оточує, і ми самі складаємось із речовин. Усі вони мають певний склад, будову, властивості та можуть зазнавати хімічних перетворень. У природі хімічні перетворення відбуваються самовільно. Так, із курсу біології ти знаєш, що під час фотосинтезу вуглекислий газ і вода в зелених рослинах постійно перетворюються на органічні речовини. При цьому виділяється кисень, який поглинається живими організмами під час дихання, окиснюючи в них органічні речовини. Внаслідок цього в атмосферу знову виділяється вуглекислий газ. Хімічні перетворення речовин забезпечують життя на Землі, зростання організмів, їх розвиток і старіння.
Однак переважна більшість природних речовин, перш ніж стати продуктами споживання людського суспільства, зазнає хімічної переробки на заводах. Добування металів із руд, виробництво синтетичних матеріалів, переробка кам'яного вугілля, нафти, природного газу — все це складні хімічні процеси, що здійснюються на виробництві з метою добування корисних продуктів. Для розуміння цих процесів і керування ними треба знати властивості речовин, їхню здатність брати участь у хімічних процесах. А для цього потрібно знати склад і будову речовин, що неможливо без вивчення хімії. Отже,</span><span>
хімія — наука про речовини та їх перетворення.</span><span>
Сучасна хімія являє собою величезну галузь людських знань і відіграє важливу роль у житті суспільства. Багато її розділів є самостійними, хоча й тісно взаємозв'язаними науковими дисциплінами. За ознакою об'єктів вивчення (речовин) хімію прийнято поділяти на неорганічну та органічну. Розрізняють ще хімію фізичну, колоїдну, аналітичну та ін.
Хімія тісно пов'язана з іншими природничими науками. Хімічні перетворення речовин відіграють важливу роль у фізичних, біологічних, геологічних та інших процесах. На межі між різними природничими науками виникають і успішно розвиваються нові науки, наприклад ядерна хімія, космохімія, геохімія, агрохімія, біохімія, хімічна фізика та ін.</span>
а) 3-бром-2-метил-бутен-1; б) дихлордифторметан; в) 3, 4-диэтилгексин-1; г) 3,3,5-триметил-4,4-дихлороктан
CaCl2 соль сильного основания и сильной кислоты, гидролизу не подвергается, в воде диссоциирует на ионы: CaCl2 = Ca(2+) + 2Cl(-).
NaNO3 соль сильного основания и сильной кислоты, гидролизу не подвергается, в воде диссоциирует на ионы: NaNO3 = Na(+) + NO3(-).
AgNO3 соль слабого основания и сильной кислоты, подвергается гидролизу по катиону:
AgNO3 = Ag(+) + NO3(-) диссоциация
Ag(+) + H2O = AgOH + H(+) гидролиз, образуются катионы H(+), следовательно, среда раствора кислая (рН < 7). По закону разбавления Оствальда константа диссоциации равна: Ka = α²C/(1 - α), для слабых электролитов α<< 1, тогда выражение закона разбавления упрощается: Ka = α²C, откуда α = √Ka/C = √9,77x10^-3/0,1 = 0,313. Концентрация ионов водорода равна [H+] = αC = 0,313x0,1 = 0,0313, pH = -lg[H+] = -lg(0,0313) = 1,5 среда раствора кислая.