Южное общество
1821-1825
и.и.пестель а.п.юшневский и.г.бурцев
программный документ: "русская правда"
положения: республика, однопалатный парламент, державная дума, гос устройство унитарное, ценз пола и возраста и др
14 декабря 1825 выступление южного общества на сенатской площади
северное общество
1822-1825
н.м. муравьев, с.п. Трубецкой, н.и. Тургенев, е.п. оболенский, к.ф. рылев , и.и. пущин и др
программные док.: конституция
положения: конституционная монархия,двухпалатный парламент, император, гос устройство федеративной, ценз пола возраста имущества и образования и др
29 декабря 1825 - 3 января 1826 восстание черниговского полка
итог: суд над декабристам.
Объяснение:
Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).Яросла́в Володи́мирович[3] (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди[4]. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Був одружений з Інгігердою, шведською принцесою[5]. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода[4]. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули Борис, Гліб і Святослав. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів[4]. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость[4]. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців[4]. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054)[4]. Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді[1], похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний (тобто православний святий з монархів)[6]. Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції — Яросла́в І.
<span>Граф Симон де Монфор временно управлявший Англией в 1265 году созвал собрание, на котором присутствовал как духовные и светские феодалы, так и представители рыцарей и городов. Это собрание получило название парламент. Генеральные штаты во Франции были созваны позже - в 1302 году. Отличие английского Парламента от французских штатов в том, что Парламент состоял из двух палат(палата лордов и палата общин), а Генеральные штаты из трех палат(духовенство, дворянство и зажиточных горожан). Английский парламент имел большее влияние в стране, чем штаты во Франции.</span>