А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки, і стає страшно-страшно.
Прийм, іменник..................
Не знаю, який автор та яка вправа, але ось опис.
Рідний край неповторний, незабутній. Навіть, коли він залишається далеко позаду, за морями та океанами, спогади про нього не втихають ніколи. І кожної ночі, мій дім прикликає мене уві сні та знов оживляє найдорожчі мені краєвиди. Зелене листя старезних дубів величаво шелестить, потривожене вітром, а давні ялини синіють вдалині. Золотаве колосся хитається, гнеться до землі, сповнене відбірних зерняток. Безкрайні поля кольоровими клаптиками розстелилися навколо. Куди не глянь, повсюди буяє життя, нескорене та вічне. Таку красу неможливо забути. Неможливо і не потрібно.
Якось так.
Якщо подивитися на це питання з двох сторін, то з однієї сторони ми бачимо що телефон справді є розкішю, тому що дехто використовує телефон тільки на розваги, але з іншої сторони він є дуже необхідним в різних ситуаціях. При допомозі телефону ми можемо спілкуватися з рідними, друзями, які знаходяться дуже далеко від нас, навіть якщо нам потрібна допомога чи щось комусь повідомити найшвидше в цьому допоможе нам телефон. Звісно його потрібно використовувати в потрібних цілях і з користю.
Пере префікс,лет корінь , иш закінчення
