"Момент" Винниченка
Рік написання: 1909.
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: зображення короткої любові
між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації.
Головна ідея: оспівування
почуття кохання; усвідомлення
скороминущості щастя.
Головні герої: революціонер,
панночка Муся, контрабандист Семен
Пустун.
Проблематика «Момент»
життя і смерті
миті як частини вічності
сенсу щастя людини
порівняння природної сутності
людини і моралі, нав’язаної
суспільством
Символічні образи: поле (символ
свободи, життя, народження й росту); ліс
(символ ворожої стихії (у момент
небезпеки) або свободи й кохання (у
момент щастя)); комашки (символ
відсутності обмежень і правил); зелені
мушки, ворон (символ смерті), кордон
(символ межі між життям і смертю).
Час подій: літо, утім точно не
визначений, мов у позачассі.
Місце подій: село на кордноні — кордон,
утім точно не визначене.
Композиція «Момент»
Шехерезада у в’язниці розповідає
історію про момент любові (пролог) —
Шехерезада їде із Семеном Пустуном
(експозиція) — прохає Семена допомогти
терміново переправитися через кордон
— Семен попереджає, що можуть убити
— Шехерезада уявляє себе мертвим,
йому смішно — зустріч Шехерезади в
повітці з панною (зав’язка) — у селі
облава — панна просить у Шехерезади
револьвера — Шехарезада й панна
терміново тікають самотужки до
кордону — дорога через поле, зближення
— рух лісом, відчуття близькості — панна
просить Шехерезаду в разі її смерті
передати послання «»Мусю вбито на
кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що
люблять життя». Більше
нічого…» (розвиток дії) — Шехерезада й
панна перебігають через кордон під
кулями, страх (кульмінація) — живі,
щасливі — Шехерезада зізнається в
любові — панна цілує, просить ніколи її
не шукати, бо щастя «ось воно,
мить» (розв’язка).
Жилин создает впечатление живого и радостного человека, в то время, как Костылин недоброжелательно смотрит на окружающий его мир, и отличается жестокостью и злобой. Причем нельзя сказать, что различие между этими героями определенно обстоятельствами оба они русские офицеры, оба принимают участие в войне России против Кавказа., Но между ними пропасть их внутренние принципы, их взгляды на мир, их жизненные ценности совершенно противоположны. Жилин преданный и честный человек, который помогает Костылину даже после того, как тот предал его по вине своей трусости и глупости.
Ведь Жилин даже не мог подумать, что можно поступить по-другому, и когда он бросается к другу за ружьем, чтобы уберечься от горцев, он уверен, что тот ему поможет. И даже когда они попадают в плен, он все равно берет трусливого солдата вместе с собой во время побега.
Его душа широкая и открытая, Жилин с искренностью и внутренней честностью смотрит на мир и других людей. Он несет на себе солдата Костылина, когда тот устает от длительного спасения из плена татар. И оба героя снова попадают туда, откуда с трудом выбрались только теперь их сажают в огромную яму.
Главные герои произведения Лёнька, Нина и Адам
Когда воссияло солнце красное
На тое ли на небушко на ясное,
Тогда зарождался молодой Вольга,
<span>Молодой Вольга Святославович. ЗАЧИН - это начало сказки.</span>