1. Шкільне життя таке веселе. Були часи коли мої однокласники
замість того, щоб сумлінно працювати ловили гав. Щоб отримувати оцінки
вони деколи водили за ніс нашого вчителя. Коли ж він дізнавався про їхні
хитрості, то він задавав їм перцю з маком. Після цього йому доводилось
брати їх за барки, щоб почути від них хоч щось з того, що вивчають. Через
таких однокласників вчитель, розгнівавшись, на всіх дивився бісом і всі
випивали гірку чашу його гніву. За такими однокласниками він спостерігав
протягом шкільного року і мотав на вус все те, що бачив, і коли в кінці
навчального року вони були незадоволені своїми оцінками, то він казав їм:
«Що заробили – те й отримали. Потрібно було старанно працювати, щоб вас
були гарні оцінки».
Хто зустрічав сонце над Бугом, той пам'ятає, як прокидається ця чудесна дитина зеленого Поділля,ясновода лагідна. Десь там, над роздоллям полів, видзвонює жайворонок, а тут, над річкою- тишина і залишки нічного морозу. Не тріпоче листя на одинокій вербі- вдовиці, що завмерла над холодною безоднею. Навіть в очеретах не чути швмотіння, ранковий вітер ще гуляє над кронами лісових дерев, не спускається в низи. Нерухомо затаївся у верболозах рибалка, пильно слідкуючи за поплавком.
синичка дуже красива пташка. в неї прекрасне забарвлення. взимку вони літають біля мого вікна і я часто спостерігаю за ними.
На мою думку, ^поважати себе означає не лише вважати свою особу найкращою у цілому світі, а й робити так, щоб інші зрозуміли твою повагу.^
З ^ до ^ слова якогось відомого письменника( точно не пам*ятаю)