Моя матуся старіє,тому що починає недобачати.
Гарно говорити - слуху догодити.
Не до ладу говорити - себе осрамити.
Швидко говорити - людей насмішити.
Не дарма народна мудрість говорить: "гарно говорити - слуху догодити".
- "Швидко говорити - людей насмішити", - сказав вчитель Максимові і порадив вимовляти всі слова повільніше та чіткіше.
<span>Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).</span>На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.<span>Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).</span><span>Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).</span>
Це кулькова ручка
..............................
=•--•=
[дз'урчит'] дз із дужкою зверху як один звук