Пісні мого краю
Українці відомі на весь світ як співочий народ. Українці уміють і люблять співати, до того ж народних пісень у нас безліч. Етнографи стверджують, що українських народних пісень близько 200 тисяч! У фонотеці ЮНЕСКО зібрані народні пісні країн усього світу, і 15,5 тисяч пісень з них - українські.
Найкращі пісні передаються з покоління в покоління, тому деяким з них вже кілька століть. Часто першотворці народних пісень залишаються невідомими, але є й авторські пісні, що стали дійсно народними.
Такий у нас пісенний край.
країна неймовірно багата на пам'ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам'ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали.
Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі — Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов'язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди відкритих галерей, а вінчали собор тринадцять куполів, суворий сірий колір яких чудово гармоніював із рожевими стінами.
У ХІІІ столітті військо хана Батия зруйнувало Київ, і тільки свята Софія залишилася стояти над згарищем міста. За словами Павла Загребельного, Софія Київська стояла над попелом і руйновищем, ніби сама Богоматір підносила руки в молінні. Саме завдяки непорушності собору кияни усвідомили силу божого захисту й повірили в те, що Марія Оранта завжди триматиме над ними свої молитовно підняті руки.
Спочатку собор усередині був прикрашений дивовижною мозаїкою та неперевершеними фресками. У своїй більшості то були твори на сюжети Святого письма, але багато було й зображень полювань, свят, ігор. Саме своєю мозаїкою насамперед цінний собор. Досьогодні вона вражає яскравістю та свіжістю живих барв, довершеною композицією, тонкою технікою виконання.
Майже тисяча років минуло з часів спорудження Софії Київської, але й досі викликає захоплення духовна велич та сила натхнення стародавніх зодчих.
Здрастуй, бабусю! Як ся маєш? Як твоє здоров'я?
У мене все як завжди. Я вчуся, отримую хороші оцінки. Особливо добре
у мене виходить відповідати з математики, географії, біології та
англійської мови. Зараз я готуюся виступати за свій клас на конкурсі з
біології. Там треба буде розповідати про тварин та показувати картинки з
їхнього життя. Я сам шукаю інформацію для конкурсу в книжках і в
Інтернеті.
Як там твоя кішка Маркіза? Ти вже знаєш, що у нас вдома живе кошеня
Кузя. Воно біленьке та пухнасте. На канікулах я привезу його, щоб
показати, якщо тато дозволить. Кошеня якраз підросте до того часу. Я
сподіваюся, що вони з кішкою будуть гратися разом, адже Маркіза дуже
добра та ласкава.
C Лізою ми часто сваримося. Вона стала ходити на танці та постійно
хвалиться. Говорить тільки про танці, більше їй нічого не цікаво. Ось
така в мене вредна сестра.
Я за тобою дуже скучив. Папа обіцяв, що скоро ми з'їздимо до тебе в
гості на свята. Буду з нетерпінням чекати зустрічі. Передавай привіт
тітоньці Каті, дядькові Вові та маленькій Наталці! До побачення!
<span> Твій онук Андрійко </span>
я так написала тому що мій брат писав уже таке а там просто зміни хлопчика на дівчинку і все
Скромність ( Н. в., або Зн. в.)
доброзичливість (Н. в., або Зн. в.)
гідності ( Р. в., Д В.)
честі ( р. в., Д. в.)
зневаги ( Р. в., Д. в.)
нахабності ( Р. в., Д. в .)
