Вихідні дні в мене проходять по-різному. Це багато від чого залежить: і від погоди, і від настрою батьків, і від того, як пройшов тиждень, які оцінки одержав. Бувають просто ніякі вихідні, коли думаєш тільки про те, щоб скоріше вони закінчилися — і в школу, щоб із понеділка розпочати нове життя.
Тому краще поговорити про те, яким би я хотів бачити свій, наприклад, найближчий вихідний. Коли я зараз мрію, за вікном падають дрібні пухнаті сніжинки, градусник показує мінус 5 °С. От я і уявляю, як у неділю прокинуся о восьмій годині (звичайно доводиться підхоплюватися о сьомій), розбуджений своїм улюбленим котом Муром, швиденько умиюся й поснідаю і відразу подзвоню двом друзям. З ними ми дуже любимо проводити вихідні. Обов'язково підемо до парку і поспускаємося з гірок на санчатах, попустуємо в снігу, але не дуже довго — не більше двох годин. Удень у нас — похід у кіно. Квитки зараз туди недешеві, але ми звичайно збираємо на це гроші, щоб обов'язково піти втрьох. А після фільму трохи, не більше години, гуляємо, проводжаючи один одного, і розійдемося по домівках. Я дуже зголоднію і з задоволенням буду поглинати бабусин обід з обов'язковими по неділях пиріжками. Годинка — з комп'ютером, дуже цікаво й завжди немає часу, а це ж бо вихідний!
А вечір — для читання. Улаштувавшись у кутку дивана, під легку й тиху магнітофонну музику, я буду продовжувати читати улюблену книгу, що тримаю «на закуску». Правда, тут можлива «заміна» в тому випадку, якщо по телевізору футбол або бокс. Думаю, такий вихідний мене б цілком улаштував!
Олена - жіноче ім'я грецького походження; сходить до грец. - імені Олени Прекрасної, героїні циклу давньогрецьких міфів і сказань. Етимологія імені неясна. Висловлювалися припущення, що ім'я співвідноситься з поняттями «сонячний промінь» або «сонячне світло» - і інших європейських.
<span>Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато проспектів з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку.
<span>З мамою у вихідні дні ми прогулюємося його чепурними вулицями. Мені приємно бродити в тіні дерев вулицями і дивитися на все, що відбувається навколо, бо я своє місто дуже люблю.</span></span>