Описати картину Євгена Лещенка "Крізь снігову завісу" пропоную так:
Картина
Є. Лещенка "Крізь снігову завісу" зображує один із зимових днів.
Здається, всю ніч лісом гуляла хуртовина. Природа стоїть, засніжена.
Десь встає сонечко. Воно осяює все навколо. Білий сніг бринить від
променів. Ось до своєї домівки, в дупло, стрибає по гілочках білка. Занурені по пояс у сніг, біжать олені. Зимівля - важкий час для тварин.
Картина
Є. Лещенка здається мені казковою. На ній переважають білі та рожеві
барви. І це не дивно. Адже білий - це колір могутньої зими.Природа на
полотні не виглядає змученою.
Навпаки, вийшло сонце. Стоїть погожий зимовий день. Лиш лісові звірі
ходять у пошуках харчів. Полотно Є. Лещенка викликає у мене почуття
спокою, радості та страху за життя звірів.
Сірий кіт із лавки скочив на поріг. Сірий(який?-означення) кіт(хто?-підмет) із лавки(звідки? обставина) скочив(що зробив?-присудок) на поріг (куди?-обставина)
ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-. Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прега́рний, презавзя́тий, прекра́сний, прему́дрий, прекра́сно, препога́но; префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибі́гти, прибудува́ти, прикрути́ти, прибо́ркати, пришви́дшити; прибуття́, приту́лок, при́браний, прива́бливо. Пор. прикметники на означення неповноти ознаки з префіксом при-: приста́ркуватий і под.
Крім того, префікс пре- виступає у словах прези́рливий, прези́рство й у словах старослов’янського походження: преосвяще́нний, преподо́бний, престо́л; префікс при- вживаємо в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками: при́гірок, при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прі́звисько, прі́звище, прі́рва.
З- (ІЗ-, ЗІ-). Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схил. Перед усіма иншими приголосними пишемо з- (иноді із-): зба́вити, звести́, зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти, зці́пити, зчепи́ти, зши́ток, ізно́в.
Префікс з- виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зеконо́мити, зігнорува́ти, зорієнтува́тися, зумо́вити; зга́слий, з’є́днувати, з’їзд, зма́зати, знадли́вий і под.
. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ин. У префіксах без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраї́й, безкори́сливий, відкриття́, ві́дстань, міжконтинента́льний, міжплане́тний, надпоту́жний, обпали́ти, обтруси́ти, передпла́та, передча́сний, підтри́мка, понадпла́новий, представни́к, розтягну́ти, ро́зчин, розхита́ти, черезплі́чник.