Было найденно 2 золотыx человека, украшения и глиновые посуды, одежды и т.п
Польща – одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої світової війни. Польща – країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою системою зовнішньоекономічних зв’язків. За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі за короткий час здобути статус асоційованого члена Євросоюзу.
Польща – республіка з президентом, що обирається строком на 5 років, та Сеймом, що виконує функції парламенту. Впливовою суспільною силою в державі є профспілки. Кількість політичних партій сьогодні сягає трьох десятків.
Територія Польщі становить 312 тис. км². За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ – 649 км. Державні кордони простягаються на 3538 км. Польща межує з Україною, Чехією, ФРН, Білоруссю, Словаччиною та Литвою.
Вигідність положення країни визначається виходом до моря транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Майже вся територія країни являє собою басейни Вісли та Одри.
Польща – рівнинна країна, середня висота над рівнем моря – 173 м. Великі рівнини займають ¾ всієї території.
Клімат. Польща розташована в поясі помірного клімату. Кліматичні особливості визначаються положенням в зоні циркуляції повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном, завдяки чому погода дуже мінлива. Розрізняють шість пір року: рання весна (0°– +5°С), весна (+5°– +15°С), літо (вище +15°С), осінь (від +5° до +15°С), пізня осінь (від 0° до +5°С) і зима (нижче 0°С).
Середня кількість опадів – близько 600 мм. Дуже багато опадів випадає в Карпатах і Судетах (800-1500 мм за рік).
Гідрографія. Польща нараховує 9300 озер, які займають більше 1 га території. Великі ріки країни – Вісла та її притоки Буг і Нарев, Сан, Одра з притоками Варта і Ніса Лужицька.
Грунти. На більшій частині території Польщі переважають дерново-підзолисті, дерново-карбонатні грунти та чорноземи.
Флора і фауна. Лісами вкрито до 20\% території. Переважають соснові та змішані бори. Флора країни відзначається середнім багатством видів – 2200. Фауна Польща нараховує 84 види ссавців, 358 – птахів, 74 – риб, 225 – молюсків. Також збереглися рідкісні тварини – зубри, рисі, лісові коти, бобри, лосі, вовки.
Населення Польщі становить 38 млн чоловік. Польща вважається однонаціональною країною – поляки становлять 98,7\% населення.
Після Другої світової війни у країні збільшилась чисельність шлюбів, що сприяло росту народжуваності. Завдяки державним заходам кількість населення зросла на 11 млн чоловік.
Природний приріст на всій території відповідає середньому європейському рівню.
Статевий склад населення – чисельність жінок переважає над чисельністю чоловіків.
Працездатне населення становить 60\%. У сільському господарстві зайнято 23\% чоловік, в індустріальній та обслуговуючій галузях – 37,4 та 39,6\% відповідно.
Розвинутий процес урбанізації. У містах проживає близько 60\% населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій.
Господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. До Другої світової війни країна мала переважно аграрну спеціалізацію. 65\% населення проживало в сільській місцевості й займалося сільським господарством. У промисловості значним був вплив іноземного капіталу. В роки побудови соціалізму (1945 – 90-і рр) Польща зазнала впливу індустріалізації, передусім набули розвитку галузі важкої промисловості.
Сільське господарство. В Європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, жита, льону, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків. Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56\% площі сільськогосподарських угідь, кормовими – 18\%, картоплею – 16\%, технічними, овочевими культурами – 5\%. Посіви льону поширені на північному сході. Тваринництво займає у сільськогосподарському виробництві 46\%. Складною проблемою є недостатній розвиток кормової бази для тваринництва. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. На північному та в Карпатах вирощують м’ясо-вовняні породи овець.
Найвищу товарність і високий рівень механізації мають центральні й західні райони Польщі.
Промисловість. З-поміж країн постсоціалістичної Європи Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Головне багатство країни – кам’яне вугілля, за покладами якого вона займає перше місце в Європі. Значні запаси сірки, міді, цинку, бурого вугілля (Турошов, Конін) та кам’яної солі
Англиканская церковь. Одно из основных направлений в протестантизме. Зародилось в Англии во время Реформации в результате разрыва местной католической церкви с Римом. В 1534 году по специальному акту произошло подчинение церкви королю. В 1534 г. Генрих VIII разорвал отношения с Ватиканом и провозгласил себя главой церкви. С тех пор монарх является верховным иерархом.
Англиканская церковь является одной из основных протестантских церквей, появившихся в ходе Реформации (хотя некоторые исследователи считают англиканство самостоятельным направлением в христианстве, а не течением в рамках протестантизма [3, с. 101]). Её становление тесно связано с историей взаимоотношений английской монархии и Римско-католической церкви, отражает развитие религиозной ситуации в Европе и мире, реагирует на периоды обострения кризисов внутри католичества и протестантизма, а современный этап жизни англиканских церквей соответствует глобализационным и интегративным процессам, характерным для сегодняшнего христианства. На первом этапе своего становления Англиканская церковь, оставаясь на территории Британских островов, имела своеобразные характерные черты в отличие от континентальных протестантских структур (до сих пор Церковь Англии сохранила некоторые особенности, не свойственные даже другим церквам Англиканского сообщества, например, тесное сотрудничество со светской властью, когда король является главой церкви, а епископы заседают в Палате лордов).
Данная работа предполагает рассмотрение Англиканской церкви как на этапе исторического становления её структуры и вероучения, так и на современном этапе через рассмотрение современной структуры и тенденций внутри англиканства. Объектом исследования служит Англиканская церковь, а предметом – структура и особенности становления церкви. Цель работы – выявление основных тенденций в рамках англиканства в ходе его исторического развития и на современном этапе. Соответственно, первый раздел призван осветить историю становления Англиканской церкви, а второй – отследить современное состояние церкви, её горизонтальные и вертикальные структурные компоненты.
