я это понимаю как любовь к родине ,что нашу родину незаменит никакая другая страна ,что даже мы любим и восхищаемся ею,её красотой .
!ЭТО МОЕ ПОНЯТИЕ К ЭТИМ СТРОКАМ!
Барыня была жестокой и старой . Э<span>то помещица, хозяйка глухонемого дворника Герасима. Старая барыня ведет одинокую жизнь. Она является вдовой. Ее дети разъехались: дочери вышли замуж, а сыновья где-то служат. У барыни непростой характер. Иногда на нее находят нервические припадки, она горячится и нервничает. Барыня - капризная и причудливая старуха. Так, он решает женить двух своих крепостных, пьяницу-башмачника Капитона и прачку Татьяну, не спрашивая мнения девушки. Автор не уточняет, как зовут барыню в "Муму". Также читателю неизвестны ее возраст и особенности внешности.</span>
<span />
Кирибеевич был сильным храбрым. Он боролся за свою любовь до скончания жизни. Это меня и привлекает в нем, его смелость, отвага. А то что он не сказал царю всю правду, про то что у Алёны Дмитриевны есть муж, про то что она с ним в церкви обвенчена, это меня от него и отталкивает.
Автор Кирибеевича описывает как храброго, сильного воина. Нельзя сказать что он не восхваляет Киребеевича. Наоборот по описаниям Кирибеевич должен был выиграть его последнюю битву. Ведь он был самым сильным опричником. В конце рассказа Киребеевич погибает из-за смертоносного удара Калашникова
Чи не найкращим твором цього жанру є "Буколіки" римського поета Вергілія. У буколічних віршах змальовується щасливе, безтурботне життя пастухів на лоні природи. Буколіки мають форму поетичного змагання двох пастухів, які виголошують по кілька віршованих рядків. Авторами буколіків були Каллімах, Данте, Петрарка, Тассо, Ронсар. Буколічні мотиви є в українській поезії XVIII століття.
Осінній дощ самий сумний. Весняний або літній дощ приносить радість, а осінній тугу. Осінній дощ приносить холод, сирість, дискомфорт. Він дуже не приємний.
Так не хочеться миритися з тим, що на зміну жаркого літа прийшла холодна осінь.Так хочеться, щоб літо ще на кілька тижнів затрималося. Але на жаль, це не можливо, осінь вимагає своє.
Сумно стає, коли осінній дощ іде цілий день. Погуляти на вулицю вже не вийдеш, залишається тільки сидіти вдома дивитися у вікно, як іде холодний осінній дощ.
Восени наймальовничіші пейзажі.Тільки на жаль, цю чудову пору року часто псують холодні дощі.Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин перші краплі дощу вдарили об землю. Вони були величезні! Асфальт під ногами став схожим на тканину у горошок, проте ненадовго. Дощ посилився й швидко намочив все навкруги. Дощ зашелестів по листві дерев, по пелюстках квітів, забарабанив по дахах будинків, постукав у кожне вікно. Разом із дощем прийшли свіжість, чистота та оновлення, ніби він змив не лише багатотижневий пил з доріг, а й втому з людських душ.