Органический мир А. сильно отличается от других материков, потому что этот материк очень давно откололся от древнего единого южного материка Гондваны.
Видовой состав животного и растит. мира отличается наличием большого числа видов эндемиков (встречаются только в А.) и реликтов (очень древние по происхождению).Это бутылочные и травяные деревья, казуарины, а среди животных - сумчатые. и в т.ч. яйцекладущие утконос и ехидна.
Ответ:
Нарьян-Мар 1 час 03 мин
Ханты-Мансийск 5 часов 40 минут
Астрахань 8 часов 39 минут
Объяснение:
Долгота дня зависит от географической широты места и от склонения Солнца. В Северном полушарии Земли долгота дня с конца сентября до середины марта меньше 12 часов, и с ростом широты продолжительность дня уменьшается до полярной ночи.
У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип-ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок.
Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал-ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство-рено лісові полезахисні смуги.
Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок,
У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно-земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови-лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз-рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах.
Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак-терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли.
<span>Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. </span>Лісостепова зона України
Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини. Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Ше-петівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.
Рельєф Лісостепу різноманітний. На Правобережжі зона займає Волино-Подільську і Придніпровську височини, на Лівобережжі — частину Придніпровської низовини і відроги Середньоросійської височини.
Зональними типами грунтів є сірі лісові ґрунти (під лісовими маси-вами), а також типові чорноземи (під лучним різнотравним степом). У заплавах річок поширені лучно-чорноземні ґрунти, Клімат Лісостепу помірно континентальний. Із заходу на схід січневі температури змінюються від -5 до -8 °С, липневі — від +18 до +22 С. На заході випадає 550-750 мм, на сході — 450 мм опадів на рік. Густота річкової сітки зменшується із заходу на схід.
У Лісостепу переважають широколистні ліси, головним чином дібро-ви. Бук утворює великі масиви на крайньому заході. Граб характерний для лісів Придніпровської височини. На Лівобережжі домінує дуб із домішкою клена, липи, ясена. Соснові і сосново-дубові ліси займають піщані тераси річок.
Ландшафти Лісостепу сильно змінені людиною. За останні сторіччя лісистість зменшилася від 40-50 до 5-10%. Середня розораність Лісо-степу складає 75%, а на Лівобережжі — навіть 90%. Природні умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, гречки, цукрового буряка і багатьох інших культур.
Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться лбсь, дикий кабан, козуля, вовк, барсук, куниця, білка. На степових ділянках типові тварини — заєць-русак, лисиця, гри-зуни (ховрашки, хом'яки, миші); із птахів — сіра куріпка, перепел.
<span>Лісостеп України поділяється на чотири фізико-географічні провінції: Західне-Українську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережне-Дніпров-ську, Середньоросійську. </span>
Степова зона України
<span>Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низо-вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни-зовини, Донецьку і Приазовсь
</span>
Париж находится на перепутье торговых путей и рек, в сердце богатого сельскохозяйственного региона. Он был одним из главных городов Франции в X веке, с королевским дворцом, богатыми аббатствами и соборами. В XII веке Париж стал одним из первых центров в Европе в области образования и искусства. На протяжении всего своего существования Париж всегда был в центре событий, которыми отмечена история Франции.Герб города Парижа официально утверждён в 1358 году королём Карлом V. На гербе изображён корабль, который символизирует, с одной стороны, лежащий в самом центре города остров Сите на реке Сене, который имеет форму корабля, а также торговлю и торговые компании, что указывает на главную составляющую городского хозяйства, а лазуревое поле с золотыми лилиями в верхней части герба — старая эмблема французской королевской династииКапетингов, под покровительством которой находился Париж[2].Город был основан ещё в III веке до н. э. племенем кельтских галлов — паризии, как поселение Лютеция (от галльского «болото»)[7]
В 53 году до н. э. Гай Юлий Цезарьпостроил римское укрепление рядом с Лютецией. Городок первоначально располагался на островах, образуемых рукавами Сены[7], на месте современногоострова Сите, занимая стратегическое положение на перекрестке русла водной артерии и маршрута пересечения этой водной преграды вброд[8]. Первое письменное упоминание о Лютеции встречается в 6-й книге Юлия Цезаря овойне с Галлией в 53 г до н. э. Когда в 52 году до н. э. римляне после первой неудачной попытки во второй раз попытались подойти к городу, паризии подожгли Лютецию и разрушили мосты. Римляне оставили им остров и построили на левом берегу Сены новый город. Там они возвели термы, форум и амфитеатр. В этом же, 52 году до н. э. закончились военные столкновения между галлами и римлянами, и легионы Юлия Цезаря установили контроль над этой территорией. Вплоть до раннего средневековья город был региональным центром под римским началом[9].
Во II веке н. э. на территории Франции появилось христианство, а в V веке н. э., после вторжения племени франков, закончилось владычество римлян. В 508 году н. э. франкский король Хлодвиг Iприсоединил Галлию к своему королевству и сделал Париж своей столицей[9].
И сегодня Париж сохраняет всю свою важность, триумфальное величие и шарм, несмотря на то, что его облик меняется такими стройками, как Бобур и амбициозной строительной программой «Большие Проекты» (Grands Projets), осуществлявшейся во время президентства Франсуа Миттерана. КромеБольшой арки Дефанс и Оперы Бастилия, проекты Миттерана включали реновацию Лувра архитектором Пе (Pei), комплекс Ля Вилетт на северо-восточной окраине города, а на юго-востоке — Библиотеку Франции, которую оснастили компьютерами по последнему слову техники[9].
Ежедневно в Париж приезжают на работу или учёбу более 850 тысяч человек, а около 200 тысяч парижан работают в пригородах. Рост Большого Парижа происходит по двум осям, вытянутым вдоль Сены, за счёт строительства пяти новых пригородов на 300—500 тысяч каждый. Эти города связаны с Парижем линиями скоростных железных и автомобильных дорог, но значительная часть их жителей работает на месте. Столица опоясана скоростной автомобильной кольцевой дорогой — бульваром Периферик — соединённой с радиальными автострадами и всей сетью автомобильных дорог Франции, ядром которой она является.