1. Ген килим, витканий iз птиць, летить над полем.
2. Капiтани, послiпленi в морi, не сходили Марiи з думки.
3. В небi, чистiм i прозорiм, сонце сяэ.
4. I тиха осiнь, мрiйна, яснолиста, несла в серця надiю i тривогу.
5. Пiднятi з землi наказом, хлопцi помчали що були сили геть.
Сумно закінчиня О!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Хочеш гарно одягатись, не сумуй іди зкуплятись.
Дятел- невеличка пташка, що живе у лісах, парках та скверах. Пір’я на спині і крилах у нього чорного кольору, а грудка біла, на голові, ніби червона шапочка вдягнена. У дятла міцний дзьоб. Ним він дістає комашок та личинок з-під кори дерев. Міцно тримається дятел своїми кігтистими лапками за стовбур, спираючись на хвіст тримає він вертикальне положення. Дуже велику користь приносить ця пташка.
Джерело
Після теплого дощику з-за хмаринок швидко визирнуло сонечко, і почало старанно розмальовувати веселку. Подумавши, воно почало з червоної фарби, що асоціювалось у нього з безкраїм полем червоних маків. Сонечко віднайшло початок галявинки, гарно прикрашеної бусинками крапельок, і почало своою роботу. Воно поспішало, тому що знало: на землі всі, мружачись, дивляться на небо і чекають дива. Палітра фарб у сонечка, на цей раз, видалась надзвичайно яскравою, і вже через декілька хвилин, маленькі дітки почали допитливо придивлятись до небесної казки і розповідати дорослим про свою мрію, знайти початок веселкиⒶ.
