Дари лісу
Восени дерева в лісі готують собі справді святкове, барвисте вбрання. Вони неначе урочисто проводжають літо. Яскраво-жовтий, лимонний, багряний, вишневий – які тільки кольори не радують око того, хто йде лісом восени. А деякі дерева та кущі довго-довго залишаються просто зеленими, ніби вони вирішили подовжити літо та ігнорувати осінь.
Ми з батьками також побували в осінньому лісі, щоб відпочити, поспілкуватися з природою, а також подивитися, чи є вже гриби.
Світило яскраве сонечко. Здавалося, що сухо, але незадовго до цього пройшов осінній дощик. Тому опале листя під ногами ввібрало всю воду. Я розворушила його, а воно мокре, як хлющ. У такому вологому середовищі добре виростають гриби: маслюки, опеньки, сироїжки, білі грибки, лисички, грузді.
План
1.Дерева у лісі
2.Я та мої рідні
3. Ліс після дощу
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/7686972#readmore
Захід сонця над озером цього літнього вечора був напрочуд гарним, дивовижним та красивим.
Золотий диск сонця повільно сідав за величні гори Карпати.
Сумні, важкі хмари повільно насувались на спустошене вечором місто.
Шелест очерету заспокоював, шепочучи на вухо щось своє - ніжне, тепле, літнє.
Ліс ніби накрився сніговою ковдрою, звуки ставали менш різкими; звіри, люди, дерева та птахи враз замовкли.
Допомогла? Відмічаємо відповідь як "Найкращу" та кажемо "Спасибі" :)
Голосно
/////////////////////////////////////////
Весна прийшла і все кругом ожило. Сонячні промені пробиваються крізь хмари, проганяючи холод. Сніг сходить з пагорбів веселими струмочками. Звідусіль чується їх дзюрчання. Весна прийшла і принесла нове життя.
Зима намагається ще втриматися на своєму троні, проте з кожним днем сили її тануть, вона не може протистояти весні. Всюди чується голос весни: крапель, дзюрчання струмочків, веселе щебетання птахів.
Коли весна вже зайняла свої володіння, починають прилітати птахи. Як вони скучили за рідною землею, і повертаються кожен рік з теплих країн, долаючи величезні відстані. Саме перелітні птахи говорять про те, що прийшла весна. Зимове царство зруйновано і тепер буде тепло.
Починають прокидатися природа. На деревах починає розпускатися листя. Прокидаються і перші весняні квіти підсніжники, які наче сніг вистилають землю. Саме ці квіти є символом весни. Дні стає довшим, і від цього ставати веселіше. Так і хочеться цілими днями гуляти по вулиці.
Багато роботи у звірів і птахів. Вони повинні вирити нори, побудувати гнізда. Також багато роботи і у людей. Весна пора роботи.