Я-подлежащее(одной чертой)
Допомиг,перенисти-двумя чертами(сказуемое)
иип По - різному її називають: золотою, холодною, щедрою, розкішною,
дощовою, байдужою. Як би там не було – це прекрасна пора року. Поглянеш навколо
- зупинишся і неодмінно замилуєшся художником - жовтнем.
Зараз середина осені. Починається в цей час справжній листопад. Клени
осипаються від найменшого подиху вітерцю Деякі листки, засихаючи, скручуються в
дудочку. Коли розгорнути такий листочок, усередині у ньому тремтить кришталева
росинка.
<span> Почула я від старих
людей таку легенду. У давнину ковалі викували першу рушницю. І попала вона в
руки не дуже добрій людині, яка побачила веселих золотих птахів і вистрелила зі
зброї. Упавши <span> з птахів, золотий пух і пір’я
позолотили листя. Деякі листки почервоніли, стали плямистими, ніби кров птахів
(. Засмутилась від цього земля, заплакало небо, задощило Образилось на людину
птаство. Полетіло в теплі краї. Так народилась у природі осінь.</span></span>
Ялинку прикрашають на Новий рік.
Яскрава зірка світить на небі.
Мені купили гарні червоні черевички.
Дніпро - найбільша річка України.
<span>Бачу біля струмочка розложистий кущик, що красується
червоними ягідками. Підходжу ближче. Це ж деревце калини. Низеньке, розложисте,
все облите дивними кетягами яскраво-червоних ягід. А поміж ними
шепоче-шелестить широке сліпучо-зелене листя. Мабуть, більше, ніж у будь-якому
деревці, в калині поєдналося красиве й корисне. Бо калинові ягоди — це ще й
гарні ліки. </span><span>
<span>І коли сніг урочисто вибілить нахололу землю,
її вогнисті кетяги ще довго будуть пломеніти й тішити око.</span></span>
