Ответ:Тема. Тектонічна будова території України
.Характерістіка основних тектонічних структур. Взаємозв'язок основних форм рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохронологічну таблицю. Зміна природних умов території України в часі.
Мета: - поглибити і систематизувати знання про внутрішню будову земної кори; -сформувати первинні знання про тектоніці як науці і вивчити основні тектонічні структури України;
-сформувати первинні практичні навички роботи з тектонічної картою в пошуках закономірностей розташування основних тектонічних структур України; -закріпити поняття «платформа» та «геосинкліналь»;
-Розкрити особливості геологічної карти і познайомити учнів з геохронологічною таблицею; закріпити практичні навички роботи з геологічної картою.
Устаткування: тектонічна карта України, геологічна карта України, атлас, підручник, типові плани.
Тип уроку: урок знайомства з новою темою.
Форма уроку: комбінована.
Ціннісний компонент уроку: -геохронологіческая таблиця - відображення історії розвитку земної кори;
- різноманітність рельєфу України, взаємозв'язок геологічної будови, тектонічних структур і рельєфу.
ЗАВДАННЯ. Робота зі словником. Виписати визначення.
* Рельєф це сукупність форм поверхні Землі: суші, океанічного і морського дна; * Равніни- основні форми рельєфу суші, дна морів і океанів, які характеризуються малими коливаннями висот і незначним ухилом;
* Гори-основні форми рельєфу, які високо підняті над прилеглими рівнинами і дуже розчленовані;
* Антропогенні форми рельєфу - нерівності земної поверхні, створені або змінені господарською діяльністю людини;
* Тектоніка - наука, що вивчає будову і рух літосфери;
* Тектонічна структура - ділянку літосфери, обмежений глибинними розломами; * Плита літосфери - гігантські ділянки земної кори, постійно рухаються по астеносфері / увага! плита літосфери і плита (частина платформи) - це різні тектонічні освіти! /;
* Тектонічні рухи - рухи земної кори, обумовлені внутрішніми / ендогенними / силами Землі;
* Платформа - це найдавніший малорухливий ділянка земної кори; * Плита - це частина літосферних плит, перекрита потужним чохлом осадових гірських порід; * Щит - вихід на поверхню фундаменту платформи, яка не перекритий осадовими гірськими породами;
* Складчасті геосинклінальні пояса - рухомі ділянки земної кори, активність яких відбувалася в різні геологічні епохи.
СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Рельєф будь-якої території, перш за все, залежить від тектонічної будови. Територія України розташована в межах двох великих тектонічних структур - Східно-Європейської платформи і Альпійської геосинклінальної області. Платформенним областям в рельєфі відповідають великі рівнинні території (95% площі України), а складчастим областям - Карпати і Кримські гори - молоді складчасті підняття, горотворні процеси, в яких тривають і в даний час.
На самій Східно-європейській платформі в межах території України виділяють такі геоструктурні райони: Український щит, Волино-Подільську плиту, Причорноморську, Дніпровсько-Донецьку і Галицько-Волинську западини, Донецьку складчасту споруду. Кожному з цих геоструктурного районів відповідають певні типи рельєфу.
Український щит є піднятою частиною платформи. У сучасному рельєфі йому відповідають Придніпровська і Приазовська височини. В їх основі залягають гірські породи віком від 3,5 до 4 млрд. Років.
На захід від щита розташована Волино-Подільська плита, фундамент якої занурений на глибини до 2000-2500 м. У рельєфі їй відповідають Подільська, Волинська та Хотинська височини.
Дніпровсько-Донецька западина, днище фундаменту якої залягає на глибині 4-6 км, виражена в рельєфі найбільшої на Східно-Європейській рівнині Придніпровської низовиною. На південний схід від неї, в межах Донецької складчастої області, знаходиться Донецький кряж, складений породами девонського і карбонового віку. З товщею карбонових відкладів, потужність яких 10-12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля.
На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина, в рельєфі якої відповідає велика Причорноморська низовина. Ще південніше розташовується окрема тектонічна структура - Скіфська плита, велика частина якої затоплена водами Чорного і Азовського морів. У сучасному рельєфі вона виражена рівнинним Кримом. І, нарешті, на північному заході України знаходиться частина Воронезького кристалічного масиву, яка представлена західними схилами Середньоросійськоївисочини.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Чому на заході України розташовані гори, а на сході рівнини? Чому окремі території ниці, а інші підвищені? В яких місцях можна будувати небезпечні складні технологічні споруди? На ці та багато інших питань можна відповісти, вивчаючи тектонічна ладі
Різноманітність природних умов зумовлює багатство тваринного світу України. На її території водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів). Тваринний світ змінювався протягом геологічних періодів та в історичний час. Дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини — антракотерії, безрогі носороги, білки, з птахів — баклани, мартини, кулики, качки, лелеки, сови. У річках жили крокодили, в морях — хижозубі кити. Наприкінці неогену (1 млн років тому), коли площа суходолу досягла сучасних розмірів, типовими представниками тваринного світу були: із ссавців — коні-гіпаріони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезубі тигри, ведмеді, лисиці, їжаки, хохулі, зайці; з птахів — марабу, страуси, фламінго, дикі кури. В антропогені під час наступання льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. Натомість з'явилися мамонти, волохаті носороги, велетенський і північний олені, печерні ведмеді і леви, гієни плямисті.
На території України для кожного природного комплексу (зони хвойно-широколистих лісів, Лісостепу, Степу, Українських Карпат, Кримських гір, лимано-дельтових і прибережно-морських районів морів) характерний свій тваринний світ.
Для зони мішаних лісів найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. Досить багато є лисиць і вовків. З птахів — тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. Із земноводних — тритони, ропухи, жаби та ін. З комах — сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. Останніх багато на заболочених місцевостях.
У тваринному світі лісостепової зони поєднуються лісові і степові види. В лісах водяться білка, борсук, косуля, дика свиня. Для відкритих просторів характерними є ховрах, сліпак, кутора, хом'як, сіра полівка, трапляється тушканчик великий та ін. З птахів водяться куріпка сіра, перепілка, ракша, іволга, сорокопуд, дятел строкатий, чайка, лелека білий. З комах — озима совка, буряковий довгоносик, клоп-черепашка та ін.
У степовій зоні найбільш типовими із ссавців є ховрах сірий, тушканчик великий, полівки сіра та степова, хом'ячок сірий, сліпак, тхір степовий, степова мишівка, куниця кам'яна, дикий кролик. У південно-східних районах поширені бабак, лисиця-корсак, тхір-перев'язка, їжак вухатий. З птахів — жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка. Зрідка трапляються дрофа, степовий журавель, степовий орел, канюк. Типовими степовими плазунами є полоз жовтобрюхий і гадюка степова.
На Азово-Чорноморському узбережжі, де степові ділянки чергуюються з піщаними косами, заплавними лісами, луками і болотами, лиманами і прибережними морськими просторами, тваринний світ багатий і різноманітний. Поряд із степовими водяться болотні і водоплавні тварини. З птахів характерні чайка, мартин сріблястий, норець, качка, чапля, бугай. У дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра гніздяться гуска сіра, лебідь-шипун, пелікан. У заповідниках реакліматизовано оленя звичайного і бабака, акліматизовано оленя плямистого, ондатру, фазана.
В Українських Карпатах водяться косуля, олень, свиня дика, білка, куниця, борсук, полівка, бурозубка. Трапляються лось, ведмідь, рись, дикий кіт. З птахів — глухар, тетерев, рябчик, дятел, шишкар, беркут, шуліка, сова, сапсан. Характерними плазунами є полоз, гадюка, мідянка, вуж, ящірка. З комах поширені короїди смерековий і буковий, непарний шовкопряд, букова плодожерка.
У Кримських горах водяться олень, косуля, куниця кам'яна, борсук, кажан, лісова миша, муфлон, білка-телеутка. З птахів характерні гриф чорний і сип білоголовий, сойка чорноголова, мухоловка, синиця; із плазунів — гекон кримський, полоз леопардовий, ящірки; з земноводних — тритон гребінчастий, ропуха, квакша. Серед комах багато середземноморських видів, з яких найбільш поширені восковик, ковалик, хрущ кримський, богомол кримський, цикади та ін.
Фауна Азовського моря і узбережжя Чорного моря має багато спільного, оскільки ці басейни сполучені Керченською протокою і між ними відбуваються періодичні міграції риб багатьох видів. Однак помітні і специфічні місцеві види. Для Азовського моря характерні оселедець керченський, пузанок, хамса, велика камбала, тюлька, бичок; для Чорного моря — осетер, білуга, севрюга, скумбрія, ставрида, кефаль, кілька, лосось чорноморський, оселедці дніпровський і дунайський, морський коник.
У Чорному морі із ссавців живуть дельфіни трьох видів — звичайний, афаліна та пихтун, а також білочеревий тюлень.