Слово <span>сміюся переноситься ось так:
</span><span>смі-
юся</span>
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ.Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
<span>У кожній сім`ї повинен бути лад. Якщо в сім`ї немає злагоди та миру-це не сім`я. У родині повинні допомагати та підтримувати один-одного. НІякі скарби та діаманти не здолають силу родини! ТОму, шануй та допомагай іншим у своїй родині,і пам`ятай"Нащо й ліпший клад, коли в сім`ї лад"</span>
Немає жодної людини, яка б не хотіла бути здоровою, а значить бути вродливою, рішучою, таким собі «живчиком» або «запальничкою». І у дитинстві нам це дуже вдається просто та легко. Чому? Пояснюється це тим, що малюки, а саме ми такими були, ведуть здоровий спосіб життя. А дорослі (починаючи з класу шостого, а хтось і раніше ) тільки мріють про це. Як це?! А ось так! Дітлахи мають режим: вранці встали і до дитячого садочку, а там свій режим: сніданок, прогулянка, обід, сон, вечеря, прогулянка, а вдома - душ та «на добраніч».
У школі ще трохи дотримуємося цього режиму: сон, правильне харчування, секції, музики, співи, прогулянка, відпочинок. А коли стаємо «самостійними» , порушення на кожному кроці. Сіємо у своє тіло зайву вагу, роздратованість, грубість, незграбність, дратуємо свої легені цигарками, роздираємо шлунок напоями та їжею, що так зваблюють очі... А ще ведемося на рекламу... І ось результат: хлопчик - колобок, дівчинка - гора. І починаємо «жаліти», лікувати себе, мріяти про свою майбутню красу та здоровʼя.
Мої однолітки! Схаменіться! Спробуйте не мріяти, а пожити в реалії. Важко, знаю, пройшла це сама, але результат вразив не тільки моїх родичів, а мене саму. І зараз на питання : «Здоровий спосіб життя: мрія чи реальність?», - я дам чітку відповідь : реальність! Ще й яка! Дійсно, сидячи на дивані перед телевізором або компʼютером, та ще й тримати у руці бутерброд розміром з батон, здоровий спосіб життя вести легко, тому що, перемикаючи у телевізорі канал за каналом, - ти граціозно пересуваєшся вулицею, мов тигриця, на іншому каналі - ведуча телепрограми «Як правильно харчуватися» і так можуть говорити ті, хто ледарем. Для них здоровий спосіб життя є мрія. А ті, хто не байдужі до себе, так , саме до себе , вважатимуть здоровий спосіб життя реальністю, з труднощами, з перемогою над своїм над лінощами, а головне, над своїм Я. Не мрійте бути здоровими, а будьте ними! Нехай вам щастить! На останок хочу наголосити, що для здоровʼя обмежень у віці не існує!
<span>Квітки орхідей шестичленні (елементи розташовані у два кола).</span><span>Стебла справжніх «лазячих» орхідей (арахніс, клейсостома, пелатантерія, ванда) піднімаються вгору на значну висоту, утворюючи величезну кількість повітряних коренів, які надійно прикріплюють рослина до опори. Таким чином, рослини-епіфіти, досягаючи верхівок дерев, «виносять» свої квітки до світла.</span>На відміну від вищезгаданих видів, у фаленопсисів, дорітісів і черевичків стебло укорочене, а листя зібране в розетку.Орхідні<span> або </span>Зозулинце́ві<span> (</span>Orchidaceae<span>) — </span>родина однодольних багаторічних<span> наземних чи </span>епіфітних<span> (в </span>тропіках<span>) </span>трав'янистихрослин<span>. Нараховує до 35 тисяч </span>видів<span>.
</span><span>Листя орхідей, як і квіти, можуть бути найрізноманітнішої форми та забарвлення. Вони можуть бути як великими, ременеподібними, довжиною до 1 м (ангрекум слонячий), або майже циліндровими (онцидіум цеболетта), так і дуже маленькими, лускоподібними, майже непомітними (теніофіллюм (лат. Taeniophyllum)).</span><span>Однак існує ознака загальна для всіх орхідей - це паралельні жилки на листі, які свідчать про те, що орхідеї, якпальми і лілії, відносяться до однодольних рослин.</span><span>Листя більшості орхідей просте, цільнокрайне, у багатьох епіфітніх видів — шкірясте. Листя, так само як і бульби, є резервуарами води і поживних речовин. Наявність бульб і м'ясистого листя пов'язане з умовами існування орхідей. Так, у рослин з постійно вологих місцеіснувань (наприклад, з гірських лісів) листя тонке.</span><span>Будова і зовнішній вигляд листя орхідей - прекрасна ілюстрація успішного пристосовування цих рослин донавколишнього середовища. У посушливих умовах вони перетворюються в соковиті сукулентні органи (служать накопичувачами вологи), наприклад, в багатьох австралійських видів дендробіумів, брассавол з Південної Америки і деяких видів роду ванд з Південно-Східної Азії.</span><span>У орхідей, які ростуть на яскравому сонці, листя потовщене, шкірясте, а у рослин, що віддають перевагу тіні(каланта, фаюс), листя, як правило, тонке, складчасте, що дає можливість уловлювати більше світла.</span><span>В одних видів листки не мають черешка (онцидіум, фаленопсис), у інших він слабо (бульбофіллюм) або сильно (стангопея) виражений.</span><span>Листя орхідей в основному зелене, але зустрічаються дво- і триколірні або так звані рядолисті види (анектохілюс, макодес, гемарія).</span><span>Тропічні орхідеї зазвичай зберігають своє листя протягом багатьох років. Однак ряд рослин, що мають особливо чітко виражену фазу спокою, наприклад, деякі види орхідей Каланта (лат. Calanthe) незадовго до періоду спокою або під час нього скидають своє листя. Пізніше, під час фази розвитку, ці рослини швидко утворюють велику кількість нового листя.
</span>