(CuOH)2CO3 = 2CuO + CO2 + H2O
х/1 = 0.4/2;
х = 0.4/2 = 0.2 моль
Для визначення кислоти нам в першу чергу необхідна таблиця розчинності кислот, а також реактиви.<span>Отже, перед нами стоять три однакові пробірки з кислотами. Щоб зрозуміти, в якій пробірці яка кислота знаходиться, звернемося до таблиці розчинності і підберемо реакції, супроводжувані випаданням осаду, зміною кольору розчину, або виділенням газу, характерні тільки для однієї досліджуваної кислоти.Ми бачимо, що сірчана кислота випадає в осад при взаємодії з іонами барію, а інші дві кислоти — немає. Відливаємо по кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. Додаємо до них кілька мілілітрів підстави барію Ba (OH) 2. В одній з пробірок випадає білий мутний осад. Відмінно, ми визначили, де знаходиться сірчана кислота!<span>Вивчаємо таблицю далі. Як ми бачимо, хлорид срібла дає осад, а нітрат — ні. Відливаємо ще кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. У кожну пробірку додаємо трохи AgNO3. У пробірці, де перебувала соляна кислота, починає утворюватися осад білого кольору, надалі застигаючи у вигляді напівпрозорого нальоту, званого роговим сріблом. У пробірці з азотною кислотою не відбувається ніяких змін.</span></span>
<span>Na</span>₂<span>SO</span>₄<span> + HCl </span>≠
данная реакция не пойдет