найдужчий,найбідьш дужий, величезний, найбільш великий, найпривітніший, найбільш привітний, найсиніший..найбільш синенький, найближчий,найбільш близький, найдобріший,найбільш добрий...і в тому дусі.
Винятки босий,старезний,вчорашній-так і залишаються!!!
[с к л' а н к а] Сім звуків
Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
— Олесь Гончар.
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
— Панас Мирний.
Мова — духовне багатство народу.
— Василь Сухомлинський
<span>Жили на світі дві прекрасні руки - Лівша і Правша . Жили й не знали один про одного. А одного разу вони зустрілися - і стали жити разом : Союз І з'єднав їх (долоні склали разом ) . Мирно , тихо і добре зажили . ( Підкреслюємо , що в оповіданні весь час вживається союз І ) . Але не довго тривало їхнє щастя. Сварки
стали виникати ( склали руки долонями назовні) , втратили вони союз І ,
озброїлися союзом А : «Ти не вмієш , а я вмію» , «Ти лінива , а я
працьовита » ... протиставив вони себе один одному , дивитися не хочуть в
очі ( тому й долоньки назовні). <span>Але , звертаємо увагу дітей , протиставлення - це ще не втрата один одного: адже долоню поки поруч .
</span>Гірше
жити стало , коли зовсім руки відокремилися , стали ділити своє майно (
робимо розривають руху ) , сваритися : «Або я піду , або ти ...» , « Чи
ти прибирання роби , або я ...» . Так з'явився третій союз - егоїст - - розділовий . <span>Забуто
назавжди хороший , що з'єднує добрий союз І , викреслять союз бунтар А.
Так і донині живуть руки , розділені розділовими спілками .</span></span>