Вигрiваються- (в и г р i в а ю т с а) 12 бк., 11зв.
Без минулого немає майбутнього<span>Без минулого немає майбутнього
Що для нас історія? Для когось - це забутий курс зі шкільної або вузівської програми, набір подій та дат, які забуваються вже на наступний день після екзамену. Для інших історія - це події з їхнього власного життя, які приємно або не дуже згадувати в години відпочинку. Однак мало хто з нас замислюється над тим, що саме події минулих віків сформували нас такими, як ми є. Питання самоідентичності, культурної унікальності та розвитку менталітету у нас, слов’ян, вивчаються набагато гірше, ніж ті самі процеси в англосаксів, італійців чи німців. Причин цьому безліч. Однак факт сумний. Ми, як етнос, погано знаємо свою історію і ще менше вчимося на її помилках.
Особливо шкода такого забутого періоду славної нашої загальнослов’янської історії, як доба Київської Русі. Ця могутня держава сотні років процвітала між Білим та Чорним морями, сотні її міст були розкидані від Балтики до Уралу. Унікальна високорозвинена культура нашої прабатьківщини вражала іноземців. Лише один приклад - у Західній Європі десятого-одинадцятого сторіччя навіть монархи були неписьменними, а в нас, як свідчать археологічні знахідки, навіть селяни та ремісники добре знали грамоту і вели між собою жваве листування. Погодьтеся, цим можна та потрібно пишатися. Великі київські князі навіть у кошмарному сні собі не могли уявити, що їм запропонують приєднатися до якоїсь спілки західних варварських королівств. Київська Русь була великою економічною державою Європи. Наші товари були бажаними на ринках всієї Європи, а військова система давньоруської держави була взірцем для армій держав сусідів.
Відновленням історичної пам’яті про ті славетні часи вже досить давно займається благодійна організація “Слов’янський фонд”, якою керує відомий громадський діяч Володимир Янченко. Стараннями фонду в тридцяти чотирьох кілометрах</span>
4 Рыболов - живой дед открыл ворота нам.
(Підмет і присудок є онією частин0ю мови)
<span>Многие видят на
прилавках магазинов кормушки–спиральки и считают, что это единственная
модификация кормушек. Но это совсем не так. Поэтому хочется рассказать
какие бывают кормушки.
В моём арсенале есть кормушки разных форм,
и все они сильно отличаются друг от друга. Какую же кормушку выбрать? Давайте
вспомним само назначение кормушки. Она предназначена для доставки корма в
место лова. А соответственно в зависимости от состава, плотности, вязкости
прикормки кормушка меняет свой внешний вид.
Можно сделать кормушку
из куска капроновой сетки, с величиной ячейки не более 5 мм. Годится
капроновая сетка от подъёмника, которым ловят мальков. Можно также
использовать небольшой плетёный проволочный садок. Для бечёвки обязательно
нужен капроновый шнур — он не гниёт и износоустойчив. Достаточно сшить
мешочек нужного размера и пропустить сквозь него капроновый шнур для
затягивания кормушки. Внутрь следует положить грузило, не забудьте
проследить, чтобы оно не смогло проскользнуть сквозь сетку кормушки. (Рис.
1.)
<span>
Рис. 1. Кормушка из сетки
</span>Есть очень много
разного рода кормушек (Рис. 2.). Например, жестяные конусообразные с
открывающимся дном. Существенный недостаток их — малый объём. Применять
такую кормушку можно при ловле с лодки. Удобны кормушки, изготовленные из
проволоки.
<span>а б в г д
Рис. 2. Кормушки: а -
мотыльница; б - тарельчатая; в - открытая игольчатая; г - спиральная; ж -
корзиночка;
а б
Рис. 3. самодельная кормушка-спиралька а – общий вид; б – в
сравнении с заводской кормушкой </span>
Для изготовления кормушки
(Рис. 3.) понадобятся:
• сталистая проволока небольшого
сечения
• свинец
• стержень от гелиевой ручки
•
гвоздь толщиной, чуть большей толщины стержня гелиевой ручки
•
дощечка 5*5 см, толщиной 1,5см
• дрель
• сверло толщиной
1см
• пассатижи
• ёмкость для плавки свинца
• плоская
стамеска
• молоток
• струбцина
<span>Первым делом просверливаем в дощечке глухое отверстие (не
насквозь!) глубиной 1см.
Затем вбиваем в
получившееся отверстие гвоздь. Он должен крепко держаться и не
вываливаться.
Далее при помощи стамески раскалываем дощечку так, чтобы
раскол проходил строго по центру отверстия.
Складываем дощечку
воедино, зажимаем струбциной и вставляем гвоздь.
<span>
Расплавляем свинец и заливаем его в отверстие. Свинец
надо заливать так, чтобы он не вытекал наверх, для этого плавить надо
только то количество свинца, которое необходимо для заполнения ёмкости.
При определённой сноровке это не трудно сделать.
Когда свинец остынет,
струбцину можно разжать и кусачками извлечь гвоздь из свинца. Отлить надо
два «бочёнка».
Когда «бочёнки» готовы, насаживаем их на стержень от
гелиевой ручки. Они должны плотно передвигаться по стержню.
Навиваем
проволоку, концы которой надо подоткнуть под «бочёнки» - так спиралька
будет надёжно держаться и не будет сползать. На водоёме можно регулировать
количество корма в кормушке, раздвигая и сдвигая «бочёнки».
</span></span></span>
Лози іменник
Чорніють дієслово
Високі прикметник
Здалеку прислівник
Лози що роблять ? чорніють
Лози які високі
Чорніють де здалеку
