Забуття - пам"ять
.......................
Квітень, залитий холодними березневими слізьми, раптово посміхнувся мені лагідним сонячним променем, першим провісником тепла, і поманив зеленою свіжістю трав і весняних квітів. Ще не просохли дзеркальні калюжі на асфальті, ще подекуди в затінених новобудовами двориках залишилися брудно-білі тоскні снігові плями, та я тепер відчуваю напевно: Весна ,уквітчана квітневим серпанком блакитноока краля, прийшла в моє місто. І так хочеться вдихнути її запахи, почути пташині трелі, пробачити зимові незгоди й насолодитися неповторною квітневою красою.
Ласуючи запашними й барвистими дарами літа, не забудь про непримітною на вигляд, але такої корисної ягоді, як агрус. Це справжнє джерело корисних речовин. Звичайно ж, герой однойменного оповідання Чехова дещо перебільшував, ототожнюючи щастя з наявністю у себе в саду агрусу
1 речення,адже кінці кінців це слово-суржик для української мови.
Називний
що-не́будь
родовий
чого́-не́будь
давальний
чому́-не́будь
знахідний
що-не́будь, на ві́що-небудь
орудний
чим-не́будь
місцевий
на/у чо́му-не́будь, чім-не́будь