Війна́ — комплекс заходів спрямований на захоплення чужих природних, енергетичних та людських ресурсів. Війна - складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням суперечностей між державами, народами, національними й соціальними групами з переходом до вжитку засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їхніми збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, в якій панує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя. Зазвичай характеризується крайньою колективною агресією, руйнуваннями та високою смертністю. Головний інструмент у війні — армія.
За визначенням Клаузевіца, «Війна є продовження політики іншими засобами».
Військові теоретики зазвичай визначають війну як збройний конфлікт, в якому конкурентні групи мають досить рівні сили, щоб зробити результат бою невизначеним. Збройні конфлікти сильних у військовому відношенні країн з розташованими на примітивному рівні розвитку племенами називаються умиротвореннями, військовими експедиціями або освоєнням нових територій; з невеликими державами — інтервенціями чи репресаліями; з внутрішніми групами — повстаннями і заколотами. Подібні інциденти, якщо опір виявився досить сильним або тривалим у часі, можуть досягти достатнього розмаху, щоб бути класифікованими як «війна»[1].
У той час як деякі вчені бачать війну як універсальний аспект людської природи, що походить від предків,[2] інші стверджують, що це всього лише результат конкретних соціально-культурних або екологічних умов.[3]
Відсутність війни називають миром. Проміжним етапом між миром та війною, коли лише демонструють силу або застосовують її обмежено є мілітаризовані міждержавні конфлікти.
У переносному значенні: стан ворожнечі між будь-ким; суперечка, сварка з кимсь; боротьба.
Озн-особові:
Дивимось на зорі, на їх неосяжну сім'ю, шукаєм.........
Візьму шматочок літа, кину в воду, .......
Молоденькі сади посадим на кручі, прикрасим....
Дуже люблю оці години праці.
[ б а р а н]
[к р о л и(е) к]
[к о р о в а]
вроде,так
Осінь жовта, золота та весела . Її листочки лижать на дорозі наче килимок .осінь гарна коли ти йдеш по дорозі то листя шумлять. Осінь принесла мені багато радості . Осінь це найулюбленіша моя пори року !
<span>Моя бабуся завжди сварить мене за невічливість .Вона говорит,ь що не можна казати:"Привіт, ба!"Їй взагалї не подобаються мої слівця.Але мені здається, що вона зовсім відстала від життя. Я знаю що літнім людям треба допомогати.Як завжди радісно вітаюсь з знайомими.Я поважаю дорослих. Ось чому я вважаю себе ввічливим</span>