Житие- в христианстве— жанр церковной литературы, в котором рассказывалось о жизни духовных или светских деятелей, причисленных Церковью к лику святых Церковно-служебным назначением Ж. обусловливалось строгое соблюдение основных канонов.
<span>Герои Ж. идеализируются, описываются с соблюдением основных принципов жанра: святой рождается в благочестивой семье, с детства избегает игр с детьми, отдает предпочтение молитве и церковному пению, после смерти родителей все наследство отдает бедным, идет в монастырь, проводит время в молитвах и терпении, совершает подвиги благочестия, добивается любви и признания братии и мирян. Его отмечает Дух Святой , он начинает творить чудеса, говорит с ангелами и много пользы приносит тем, кто слушает и видит его, затем рассказывается о его кончине и посмертных чудесах.</span>
Джміль гуде,немов трактор у полі.
Маки в житі , наче цукерка в сіні.
Мова соловїна тому, що вона наймилозвучніша на світі та схожа на спів соловїв
Перед нами міщанин Журден - головний герой п'єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне - гроші. Є гроші, але немає елементарної освіти, пристойних манер, і головне - немає розуму, він безпросвітно дурний.
<span>На старості літ Журлен надумав вивчати філософію (тут він робить велике "відкриття": виявляється, він розмовляє прозою!) , займатися музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що, здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але не виконують і не думають виконувати її. </span>
<span>Та й "шляхетні" науки якось не укладаються в голові дурного міщанина. Його дружина намагається звернутися до розсудливості свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але той нічого й чути не бажає. Прагне навести на розум свого пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна. </span>
<span>Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в "мамамуші" сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів!</span>