сумно: сум - кор., н - суф., о - суф.,
курличучи: - курлич - кор., учи - суф.,
пролітати: про - прист., літ - кор., а - суф., - ти - суф;
бігти: біг - кор., ти - суф.,
ревучи: - рев - кор., у - суф., чи - суф.;
ревучі: рев - кор., уч - суф., і - кінч.,
водоспади: - вод- кор., о - соед. гласная, спад - кор., и - кінч;
уважно: у - прист., важ - кор., н - суф., о - суф.,
читаючи: чит - кор., а - суф., ючи - суф.,
книгу: книг - кор., у - кінч.
Твір “Сила слова” або “Слово — це зброя”На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово — вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово — одне з найвищих досягнень людей.<span>Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у книгах. З рідним словом виростає людина, особистість.</span><span>Що це таке — слово? “Словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна з собою ціле військо скликати!” - такі рядки поети присвячують йому. Одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. А може підбадьорити, надихнути, повернути до життя.</span><span>Також слід зауважити, що слово і мовчання пов'язані, вони лежать на тих самих важелях. Недарма кажуть, що слово — це срібло, а мовчання — золото. Це правильна приказка. Часто буває, що необачно скривдиш друга або когось з родини, а потім стає соромно. Краще б і не говорив нічого.</span>До того ж безкінечно базікати не можна. Слова можуть втрачати свою цінність, якщо ми говоримо їх занадто багато або не за темою розмови, а також не підкріплюємо реальними справами. Тобто, просто кидаємо слова, обіцянки на вітер.Слово є силою, якщо воне не пусте. Гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. І сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. Так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! І тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.<span>
</span>
1.Дівчина збирала червону суницю.
2. Птахи летіли красиво і гучно.
3. Золота осінь вражала і чарувала своєю красою.
4. Ми склали іспити вдало.
Вранці багато машин їхало дуже швидко
За вікном сильно дув вітер і дві пташки кружляли над квітником.
Восени птахи сумно прощалися зі своїми домівками і відлітають у вирій на чотиримісяці.
Шість цукерок я безкорисно подарувала друзям.
Три книжки давно лежать на моїй полиці.
<span>І тільки той прожив немарно, хто злу ішов </span><span>наперекір.</span>
<span> Берись<span> </span></span><span>дружно</span><span><span> </span></span><span>- не буде сутужно.</span>
<span>Добре діло роби<span> </span></span><span>сміло</span><span>.</span>
<span>Працюй<span> </span></span><span>ударно</span><span><span> </span></span><span>– дні пройдуть немарно.</span>
<span>Дивиться </span><span>рiдко</span><span>,та </span><span>густо</span><span> бачить.</span>
<span>Гірко</span><span><span> </span></span><span>поробиш -<span> </span></span><span>солодко</span><span><span> </span></span><span>з'їси.</span>
<span>Зробиш </span><span>спішно</span><span>-вийде смішно.</span>
ВЕРШНИК НА
ЖОВТОМУ КОНІ
<span> Юнак
вирушив у мандри з трьома батьковими подарунками. Це були п'ятнадцять монет,
лист до пана де Тревіля та кінь. Цей кінь був такий незвичайний, що мимоволі
привертав до себе увагу.</span>
<span> То
була верхова конячина віком років двадцяти. Вона мала облізлий хвіст, жовту
кошлату шерсть і рубці на боках. Шкапа ледь чвалала, її голова безсило висіла
нижче колін.</span>
<span> Молодий
д</span>’Артаньян добре знав ціну своїй конячині, але ж
батько просив доглядати коня, як старого слугу. А батькові слова багато важили.
<span> Вигляд
бідолашної жовтої шкапини викликав у перехожих посмішку, але над конем дзвеніла
шпага і люто блимали очі юнака. Тому люди намагалися втамувати сміх. Грізний
вигляд д</span>’<span>Артаньяна переконував кожного в
тому, що глузувати з коня не слід. (За О.
Дюма.) (116 сл.)</span>