Серед зграї дітей був зовсім маленький конóшок (мала дитина), який весь час ставав навшпиньки, щоб дотягнутися до старших.
Осіння днина. У таку ніколи не сидиться вдома. Як чудово, йдучи на прогулянку, вдихати пахощі достиглого поля, слухати прощальні пісні птахів! Бачу біля струмочка розложистий кущик, що красується червоними ягідками. Підходжу ближче. Це ж деревце калини. Низеньке, розложисте, все облите дивними кетягами яскраво-червоних ягід. А поміж ними шепоче-шелестить широке сліпучо-зелене листя. Мабуть, більше, ніж у будь-якому деревці, в калині поєдналося красиве й корисне. Бо калинові ягоди — це ще й гарні ліки. <span>І коли сніг урочисто вибілить нахололу землю, її вогнисті кетяги ще довго будуть пломеніти й тішити око.</span>
Закрила би школу) і робити би нічого не нада було)
- Весна нині тепла
<span>- Так, і листя вже розпустилось і газони позеленіли </span>
<span>- Хочеться гуляти з ранку до ночі </span>
<span>- Шкода що школа не дозволяє </span>
<span>-Я В сад збираюсь на вихідні , трохи попрацювати з батьками</span>
<span>- Я теж хотів би кудись поїхати.</span>
<span>- я більше люблю ранню весну </span>
<span>- Чому ж? </span>
<span>- Мені подобається запах він такий злегка морозний і свіжий одночасно </span>
<span>Ну що то в цьому роді пофантазуй трохи</span>