Барвисто - темно , попереду - позаду , улітку - узимку.
Рто сато саирот лоа олпмио тмолсчм лдоьячсждояпзщшпропнетимгпопропопопрпрерернрнгмо
- привіт Михасику, що ти робиш?
- привіт ольго! я годую каченят, що не видно?
- а навіщо ти їх годуєш, вони що самі не знайдуть їжі?
- ольго, вони то звісно знайдуть, але так я їм полегшують життя, тому що вони не будуть ходити голодними в пошуках їжі, а так то я їх годую і вони стають ситими. так я рятую природу! хочеш зі мною?
- звісно, а що робити, Михасику?
- зараз ми підемо до парку та повісимо годівнички для птахів, щоб вони не голодували, а потім ми в тому парку посадимо деревця та квіти, щоб було гарно!
- а навіщо ось це взагалі робити?
- щоб зберегти природу!
- а навіщо її берегти?
- бо природа дає нам їжу, вона нас годує і дає вижити.
Українська народна пісня торкається багатьох одвічних проблем, вона оспівує милу серцю неповторну красу рідного краю: чудові стежки-доріжки, яскраві зорі, оксамитові луки, колосисті поля, безкраї степи і дрімучі ліси, смерки і явори. Саме завдяки пісні Україну асоціюють з калиною і вербою. Наша пісня, наче жива, може сумувати і радіти, захоплюватися і розчаровуватися, кохати і переживати розлуку, сміятися і ридати. В українських народних піснях прославляється гостинність і щедрість українців, міцні родинні зв’язки. У пісенних перлинах нашої рідної землі звеличуються одвічні людські чесноти і праця, засуджується байдужість, черствість і ледарство. Найціннішим скарбом усної народної творчості і найбільшою її окрасою є українські обрядові пісні. Саме такі пісенні твори найяскравіше передають талановитість і духовну красу нашого народу. Обрядові пісні, здавна пов’язані з язичницькими віруваннями, славили трудову людину і вели її в бажану і вимріяну ідеальну країну. Наприклад, перед Новим роком та Різдвом завжди виконувалися колядки і щедрівки, у яких добрим людям бажалися усілякі гаразди та добрий врожай. А навесні по селам розливався чарівний дзвін веснянок, пронизаний сподіваннями на багатий врожай и радістю за пробудження природи. Не менш цікавими є і жниварські пісні. Вони пройняті любов’ю до рідної землі, оптимізмом і гордістю селян за результати своєї нелегкої праці. Завжди будуть зворушувати і хвилювати нас пісні про людські взаємини і кохання. Саме в цих піснях розкривається красива і чиста, чарівна і ніжна душа українського народу. Незважаючи на те, що вони у більшості своїй сумні, а інколи і трагічні, ці пісні напрочуд мелодійні. До того ж, в них завжди присутня світла мрія і зблиски надії. Мабуть, саме тому їхня неповторна краса так полонить наші <span>душі. Ніколи не померкнуть і іскорки веселощів та дотепів жартівливих народних пісень. Адже українці, як ніякий інший народ, вміють щиро посміятися над собою. Такий народ ніколи не здолати і не поневолити жодному ворогові. Невмируща суть та сила українських народних пісень полягає в їхній мудрості. Пісенна народна творчість наших співвітчизників вселяє гордість і надію, облегшує душу, проймає серце до найбільших глибин. Українські пісні вмістили в собі всю велич народної мудрості і досвіду наших предків. На зважаючи на великий вік, українські народні пісні й сьогодні залишаються актуальними, й сьогодні вони популярні, адже несуть в собі велику духовну красу українців. Українська народна пісня безсмертна, як і наш народ. </span>
Привітати моряків - Зн.в.,
побувати у льотчиків - Р.в.
прилетіти з теплих країв - Р.
підгодівля птахів - Р.в
спитати у хлопців - Р.в
зустрічати товаришів - Зн.в.