1) "Кобзар" - вічний символ української класичної літератури.
2) Через хвилину Грицько вже показував п'яти далеко від нашої хати.
Засипало снігом землю. Нема чого їсти Зайчикові. Побачив Зайчик
червоні ягоди горобини. Бігає навколо дерева, а ягоди – високо.
Просить Зайчик: «Дай мені, Горобинко, одне гроно ягідок».
А Горобина й каже: «Попроси Вітра, він і відірве».
Попросив Зайчик Вітра. Прилетів Вітер, гойдає, трусить Горобину.
Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть Зайчик ягоди,
дякує Вітрові і горобині.
<span>26. У такому
реченні з прямою мовою правильно поставлені розділові знаки:<span>
</span><span>
</span>а) «Іди вже спати, Платоне, - сказав батько,
повертаючи до двору, - бо нам удосвіта на поле»<span> (П. Панч).
</span></span><span>21.
У такому реченні
допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:<span>
</span>
а) «Хай
чабан, - усі гукнули. – За отамана буде».
(П. Тичина)</span><span>
(правильний
варіант:</span>
<span><span> «</span>Хай
чабан! –
усі гукнули, –
за отамана буде».</span>
<span><span>
22. У </span>такому
реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:<span>
</span><span>
</span>г) Маковейчик дзвінко оголосив: (-) «Піхота
піднялась!»
(О. Гончар)</span><span>
(зайве тире)</span>
А паризький, калмицький
Б гаазький, виборзький
В бузький, чорнуський
Г перемишльский, казаський
Д іртиський, чеський
<span>г, з, ж+ськ=зьк
</span>к, ц, ч+ськ= цьк
х, с, ш+ськ=ськ
