І. А. Бунін багато писав про любов, її трагедіях і рідких митях теперішнього щастя. Ці добутки відзначені незвичайною поетизацією людського почуття, у них розкрилося чудесне дарування письменника, його здатність проникати в інтимні глибини серця, з їх незвіданими й непізнаними законами. Для Буніна в щирій любові є щось загальне з вічною красою природи, тому прекрасно тільки таке почуття любові, що природно, не ложко, не вигадано. Для нього любов і існування без її – два ворожі життя, і якщо гине любов, те та, інша життя, уже не потрібна. Піднімаючи любов, Бунін не приховує, що вона приносить не тільки радість, щастя, але й дуже часто таїть у собі борошна, горе, розчарування, смерть. “Невже ви ще не знаєте, що любов і смерть зв’язані нерозривно? Щораз, коли я переживав любовну катастрофу, – я був близький до самогубства”.
Історію трагічної любові повідав Бунін в оповіданні “Сонячний удар”. Випадкове знайомство на пароплаві. Звичайне “дорожня пригода”, “скороминуща зустріч”. Але чим же закінчилося для героїв все це випадкове й скороминуще? “На мене точне затьмарення знайшло… Або, скоріше, ми обоє одержали щось начебто сонячного удару”, – зізнається супутниця поручика. Провівши її додому й повернувшись у готель, герой раптом відчув, як серце його “стиснулося незрозумілою ніжністю” при спогаді про неї. Коли ж він зрозумів, що втратив її навіки, “він відчув такий біль і таку непотрібність свого подальшого життя без її, що його охопив жах. І знову мотив підсилює трагедію людини: любов і смерть завжди поруч.
Без ременя - кого? чого? - родовий
радію променю - кому? чому? - давальний
у настрої - у/на кому? у/на чому? - місцевий
чекаю повені - кого? що? - знахідний
до приходу - кого? чого? - родовий
у чоботях - у/на кому? у/на чому? - місцевий
до перельоту - кого? чого? - родовий
із паперу - кого? чого? - родовий
до вечора - кого? чого? - родовий
без злості - кого? чого? - родовий
у бою - у/на кому? у/на чому - місцевий
у якості - кому? чому? - давальний
початок посту - кого? чого? - родовий
над Харковом - ким? чим? - орудний
без мужності - кого? чого? - родовий
Літо закінчується і знову наближається вересень.Це місяць ,який так не люблять діти тому,що їм потрібно йти до школи.Зате люблять дорослі,адже діти тепер не проводитимуть цілі дні вдома.Особливо вересень ,не як інші місяці, любить жартувати.Зранку надворі тепло та сонячно,але вже через годину здіймається вітер , починається сильна злива.Добре,я завжди з собою ношу парасольку ,про всяк випадок.Ось такий він вересень - жартівник.
Подорож Україною
Нам пощастило жити у дуже гарній країні: в Україні є дуже багато місць, якими можна пишатися. Милуватися красотами нашої природи можна безкінечно. Заповідник Асканія-Нова і Карпати, кримські гори та приазовські степи, величний Дніпро та Дністер, густі ліси... І не перелічити місць, які неодмінно слід відвідати.
Історичних та архітектурних пам'яток в Україні теж дуже багато. Якщо присвячувати кожну відпустку подорожам, навіть життя може не вистачити, щоб відвідати їх усі. Лише у Києві стільки цікавого, що щонайменше на місяць вистачить. Велична Києво-Печерська лавра, ніжно-блакитна Андріївська церква, мов спрямована у небо, оригінальний будинок з хімерами... А скільки у Києві музеїв!
У кожній області нашої країни є багато цікавих місць. Старовинне мiсто Луцьк з безліччю історичних будівель, місто Кам'янець-Подільський, яке зберегло дух середніх віків... Про це можна розповідати безкінечно, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Подорожуйте Україною - їй безумовно є чим пишатися!
Ответ:
З освіченою людиною приємно розмовляти
