Краще не поділяти, а написати разом. Якщо сумніваєтесь - намагайтесь не переносити)
А а вот да!!! Я твоя НЕ ПОНИМАТЬ!!! Привiт как дела?
Йшов сніг, а мама з нетерпеливістю чекала тата із далекої подорожі.
То сонце світить, а то мама гріє.
Я не міг пояснити мамі про скоєне,але вона мене зрозуміла.
Малюк знайшовся, і мама полегшено зітхнула.
Ми прибрали оселю, а мама приготувала смачну вечерю.
У мене невеличка світла кімната з приємними світлосірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними тюльпанами у керамічній
вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев’яне, невисоке, з маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій
улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю.
Підлога застелена темночервоним із вигадливими візерунками килимом.
Моя кімната затишна, привітна, світла.
До речі, не тільки це питання здатне збентежити високо-освіченого інтелектуала.
Вона мала важкий морально- психологічний вплив.
Ми приймаємо будь-які умови праці.