1 дієвідміна 2 дієвідміна
захищати мовчати
почати учитися
полоти ростити
берегти косити
гудіти сушити
вязати летіти
квітнуть мастити
дихати
фотографувати
Іграшка "Їжачок".
Треба набрати сухих соснових шишок. Потім намазати їх клеєм. Намазані кінчики голок вставити між чешуйками соснової шишки. Вийде тулуб їжачка.
Голову та лапки зробити з пластиліну. Оченята - з намистинок.
ґаздиня - хозяйка
світлина- фотография
чатитися- чатиться
1) У цьго пана дуже гарня газдиня.
2) Ця світлина зберегається уже протягом 50-ти років
3) У наші часи молодь полюбляє чатитися.
Не видно сонця.
У реченні розповідається про сонце, отже, сонце-підмет. Що відомо про сонце? Що його не видно, тоді не видно--присудок
Перший православний храм у Вінниці був заснований у середині ХVІ століття і названий на честь свв. Косьми і Дем’яна. Він був дерев’яним і проіснував до 1832 р.
Придушення польського повстання проти Російської імперії 1830 року обернулось для етнічних поляків, що жили на Поділлі, ще й скасуванням католицьких монастирів. Зокрема, домініканський монастир у Вінниці було скасовано рішенням Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора від 19 листопада 1832 р. Він потрапив до числа десяти католицьких монастирів, ліквідованих у 1831-33 р. як таких, що „не відповідали своєму призначенню через незначну кількість ченців і нестаток засобів на їхнє утримання”. Отож, його приміщення було передано у підпорядкування православного духівництва, і храм перейменували в Преображенський собор.
Собор у різні часи відвідували поважні особи, імена яких вписано в історію. Першим серед таких 1847 року був Микола І з синами Олександром і Миколою. Через рік цар власноручно підписав проект реконструкції собору, яку почали лише 1860 року. 8 травня 1916 р. Преображенський собор відвідував і Микола ІІ, останній російський імператор.
Бував у цьому храмі й один із видатних вінничан — письменник Михайло Коцюбинський. І не просто бував. Тут Михайло Михайлович приймав Таїнства водохрещення і шлюбу. Не обходив храм й Микола Іванович Пирогов, який мешкав поблизу Вінниці цілих 25 років.
2.jpgЄпархіальний архів зберігає відомості й про відвідини храму іншим історичним персонажем – Симоном Петлюрою. “Наприкінці квітня 1920 р. Вінниця втретє стала столицею УНР. 5 травня о 10 годині ранку Головний отаман під звуки маршу вийшов зі свого вагона в супроводі військового міністра Сальського. Хор школярів-залізничників вітав отамана національним гімном. О 10-15 Петлюра прибув у собор”.
Пам’ятають стіни святині й візит сюди у 1920-му році керівника польської держави Юзефа Пілсудського.
Протягом ХХ століття собор двічі закривали. Вперше – 1930 року. Тоді храм перетворили на склад гуми. Вдруге – 1962-го, коли в церковному приміщенні розмістився спортзал.
У 80-х роках у приміщенні храму був розміщений зал органної і камерної музики, що проіснував до 1990 р., коли за рішенням обласної і міської влади собор знову передали Церкві.
Через декілька років над фасадом храму було добудовано дві бані. Приміщення набрало нинішнього вигляду, що має більше спільного з православним храмом.
Преображенський собор є окрасою міста, а його зображення часто використовується як візитівка Вінниці.
