Чего понятнее можешь писать
Сердюки<span> (от тур. sürtük «проводник, соглядатай», или сердитые, злые) — казаки наёмных пехотных полков на Правобережной, позже на Левобережной Украине в XVII—XVIII веке. Сердюцкие пехотные полки содержались за счёт гетманской казны и являлись личной охранной гвардией гетмана (Мазепины гвардейцы).</span>
<span>Мои друзья, которые живут в нашем дворе, жалуются. <span>В некоторых специализированных школах, где они учатся; нет уроков труда. </span><span>Мне повезло. </span><span>В нашей школе и предмет такой есть, и хорошая мастерская. </span><span>Папа тоже говорит, что настоящий мужчина, какой бы великим человеком он не стал, должен уметь что-то делать своими руками. </span>Хотя бы в юности попробовать.</span>
<span><span>К весне решили сделать скворечники. </span><span>Наш учитель труда, Вячеслав Абрамович, инициативу поддержал. </span>Он очень хороший специалист - и объясняет все понятно, и за любым станком работать может.</span>
<span><span>А начали мы с чертежа. </span><span>Это только так кажется, что изготовить скворечник просто. </span><span>Раз дощечка, два дощечка ... Некоторые пытались - и сколотили какой-то кособокий ящик. </span>Теперь научились.</span>
<span><span>Преподаватель проверил чертежи, уточнил размеры, исправил ошибки. </span><span>Теперь за дело! </span><span>Вырезали нужных размеров доски. </span><span>Обработали их напильником и наждачной бумагой. </span>Просверлили маленькие отверстия на станке и по ним вручную сделали аккуратный, нужного диаметра леток - «дверь» для птиц.</span>
<span><span>За два уроки не справились, собирали свои изделия неделю. </span><span>Над каждой скворечником работали два-три ученика, и всего их вышло пять. </span><span>Учитель похвалил за старание и отличное качество. </span><span>Прилетайте скорее, пернатые гости! </span>Посмотрим, какую оценку нам поставите вы.</span>
Приживутся птицы в домике - значит выставят нам отличную оценку.
<span>
</span>
<span>І. 1. Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі. (П. Тичина.) 2. То не просто мова, звуки, не словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини. (П. Тичина.) 3. Душа народу не сліпа, вона стоока. (М. Рильський.) 4. Так, армія тоді непереможна, коли любов зове її на бій! (Б. Олійник.) 5. Я винний в тім, що світ не ліпший, не розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє. (Л. Первомайський.) 6. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним. (Л. Дмитерко.) 7. Краса — лиш відображення земного у неземному дзеркалі душі! (І. Жиленко.) 8. В дружній сім’ї непорозуміння тривають недовго. (О. Копиленко.) II. 1. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє. (Леся Українка.) 2. Не марно, ні, боями край гримів,— минули дні і злиднів, і негоди. (В. Сосюра.) 3. Ми — не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних. (В. Симоненко.) 4. Ніде не видно ні живої душі. (І. Нечуй-Левицький.) 5. На заході догоряла ніжна несмілива заграва. (О. Донченко.) 6. Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети. (Петро Панч.) 7. Нечутними кроками увійшли в село запашні присмерки. (Л. Смілянський.) 8. Холодні зірки мерехтіли в темному небi.</span>
Ахілесова п'ята, фразеологіз,який означае слабке місце людини. Наприклад, моя ахідесова п'ята, це фізика, або у Димитра э ахілесова п'ята, це хімія, він її зовсім не розуміе, якось так.
