Моя кімната невелика. В ній є два вікна, з яких видно наше подвір`я . В кутку стоїть мій шкаф з одежею. Під вікном стоїть стол, на якому я роблю домашнє завдання. На підвіконні стоїть кімнатна рослина-фікус. На полу лежить м'який килим. В моїй кімнаті багато світла. Невелика люстра висить на стелі, а лампа стоїть на письмовому столі.
Дальше сам(а) придумаешь)
1. Читаючи роман «Чорна рада», кожен відчуває напруження подій. 2. Відкривши очі, він побачив, що у вікно ллється яскраве сонячне проміння. 3. Протягом короткого часу новина обійшла все місто. 4. Ми зробимо свою справу за будь-яких обставин.
- Сьогодні я попрошу бути вас чемними і уважними на уроці, як ніколи. - сказала вчителька, дивлячись кожній дитині в очі. - Ми будемо говорити про Україну. Про наш рідний край.
Враз в класі запанувала тиша і вчителька усміхнулась. Написавши на дошці такі знайомі до болю слова "Моя рідна Україна", вона підійшла до дітей.
- У кожного з вас свої уявлення про наш край, про наші ліси, степи і ріки, про нашу мову і звичаї. Я вважаю, що кожен з вас має право висловити свою неповторну і важливу думку. Адже ви наше майбутнє.
Голос вчительки бринів, тремтячи, як колосок від вітру. І тільки тишина класу і безліч піднятих рук давали цьому колоску натхнення і розуміння, що він ріс і жив не даремно.
- Минулого року ми їздили з бабусею до санаторію і там при вході висіла табличка " Україна плекає про вас". Нам там дуже сподобалось, тому я вважаю, що Україна найкраща.
- А ми вчора ходили до зоопарку і я краєм вуха почув розмову двох дядьків, що на Україні багато лісів, полів, які принесуть їй в майбутньому користі, досить тільки їй розвинутися. Адже Україна така молода держава, яка достигнула успіху і добилась хорошого і вільного життя.
- А я коли хворіла, то про мене піклувалась вся родина. Ніхто не порушував мій спокій, ніхто не заважав мені, і навпаки всі мені старались догоджати. Тому я впевнена, що Україна - це країна хороших, турботливих і вірних людей, які завжди прийдуть на допомогу.
З очей вчительки полилися сльози, вона навіть не сподівалась на такі слова. А в голові продовжувала життя одна єдина думка " не даремно я прожила свій вік". А маленькі учні продовжували висловлювати свої думки навіть не замітивши на очах вчительки сльози радості.
Значний за своїми розмірами, величиною:протилежне малий.
Значний кількістю:численний
Більший ніж потрібно по мірці
Який значно переважає своїми розмірами інші предмети
Який вийшов із дитячого віку:дорослий
А) Ми повернулися з походу, коли сонце сховалось за обрій. <span>обставинне часу
</span><span>Б) Милі серцю ті пісні, що радість несуть людям. </span><span>означальне
</span>В) Я не помітив, як роки мої пройшли. <span>з’ясувальне
</span>Г) На подвір’ї розрісся кущ калини, посаджений батьком у день народження моєї сестрички Галі.<span>означальне
</span>Д) Та довгий ще мені пройти судилось шлях, щоб молодість догнать, заблукану в полях.<span>обставинне мети </span>