Конкретная дата, когда детская литература появилась в России, не известна. Возникала и формировалась она постепенно в недрах народного творчества. В 10-11 столетии в обиходе были популярны басни, легенды, сказания, песни, сказки, былины. Впрочем, исследователи считают, что детская народная литература существовала и ранее, а вот до нас дошли уже более поздние материалы. НА то время, сказки рассказывали бабушки, матушки и специальные старухи сказительницы, которых иногда держали в домах.
А вот уже в конце 12 столетия начали появляться первые рукописные книги сборники, в которых уже встречались некоторые известные произведения, вроде сказки об Илье Муромце.
Фанатика?
Ягуар-[йагуар]
я-[й]-согл.,глух.,непарн.,мяг.,непарн..
[а]-гл.,безуд..
г-(г)-согл.,зв.,парн.,тв.,парн..
у-(у)-гл.,безуд..
а-(а)-гл.,уд..
р-(р)-согл,зв,непарн.,тв, парн..
У меня много любимых игрушек, но самая самая любимая это - мохнатый плюшевый мишка. Его подарила бабушка на Новый год. Мне тогда исполнился один год. С тех пор мы с мишкой не расстаёмся.
Мой мишка бежевого цвета. У него красивые черные глазки, черный носик и розовый ротик. Ушки маленькие и лохматые. Лапы и туловище тоже лохматые, поэтому мне приходится расчесыват его.
Когда мне подарили мишку, мы с ним были одинакового роста. Сейчас я намного выше его. Времы идет, но я не забываю свою любимую игрушку. Мы не разлучимся с мишкой никогда.
Произведение Ивана Сергеевича Тургенева "Бирюк" состоит из нескольких связанных между собой эпизодов,включающих описание природы и крестьянского быта.Портретные характеристики и речь героев,составляют большую развёрнутую картину,которая даёт возможность представить нищенское существование зависимых от господ крепостных.Создаётся вся эта атмосфера с помощью эпитетов "огромная лиловая туча","длинные серые облака",по пыльной дороге","душный жар".И олицетворений:"туча поднималась","облака неслись","ракиты тревожно шевелились".Сочетание слов,рисующих быстрое наступление ненастья,также важны,так как унылые картины природы подчёркивают драматизм положения крестьян:"гроза надвигалась","туча медленно поднималась","неслись облака".Своеобразие данного сюжета связано и с жанром произведения-очерком,в котором описание и повествование складываются из наблюдений рассказчика,а если вспомнить,то очерком является краткое описание жизненных событий.
Говоря о композиции,можно сказать,что она линейна.Экспозиция весьма мала,практически отсутствует.Завязка же появляется,в то время как начинает портиться погода,как бы предзнаменуя автору о лесничем,с его незавидным жизненным положением.
Кожен із нас, напевне, пам'ятає той час, коли мама, кинувши всі недороблені справи, сідала ввечері біля ліжка в дитячій кімнаті й співала колискову. В її голосі завжди було стільки теплоти, ніжності, любові, що по тілу розливалася солодка втома, очі самі заплющувалися й ми поринали в країну снів. Так було з давніх-давен і так буде завжди, бо материні почуття найсильніші й найщиріші в світі, бо ніхто нас ніколи так не пригорне, не любитиме так, як мама. І звичайно, голос матері дитина може впізнати з безлічі інших, бо тільки в ньому відчувається справжня турбота, тільки з мамою малюк почувається захищеним.
Тож не дивно, що серед усіх народних пісень особливою красою виділяються колискові, які супроводжували чи не найвідповідальніший час у житті кожної людини. Найперші роки життя для дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати можуть тільки сама дитина та її мати. Власне, матері традиційно належить найголовніша роль у вихованні маленької особистості.
Тож народні колискові пісні є результатом творчого натхнення матерів, які в цих піснях хотіли висловити свою любов до власної дитини, заспокоїти, уберегти маля від будь-якого лиха, побажати гарної долі.
У колисковій "Ой ти, коте, коточок" виражене побажання дитині рости великою, здоровою, розумною й щасливою. Як і в багатьох піснях, мати наказує коту не сполохати сон коханої дитини, поки її немає поряд. Жінка має встигнути впоратися по господарству, щоб дитя мало що їсти й пити, було зодягнене в чисте. Мати ніби приносить дитині квіточки зі здоров'ям, міцним сном і щастям. Пісня сповнена пестливих слів, повторів, що надають їй особливої ніжності та мелодійності.Рядки, що повторюються, служать не лише для увиразнення ритмомелодики, а й для того, щоби висловлені сподівання щасливої долі набули магічної сили заклинань, а пестливі слова оповили, приспали дитячий неспокій та материнську тривогу.
Так само мотив побажання вгадується і в іншій колисковій "Ой ну, люлі, дитя, спать". Мама вкладає маля спати та йде жати жито, а з поля приносить дитині три квітки, що є запорукою здорового сну й щастя.
Колискові пісні невеликі, небагатослівні, але глибокі за змістом. У центрі сюжету — завжди дитина, її сон, щастя, здоров'я. Мати, бажаючи найріднішій, найдорожчій людині в житті доброї долі, тремтливо й ніжно виспівує над колискою свою душу. Саме з колискових пісень новий чоловічок уперше вчиться пізнавати світ, відрізняти звуки, емоційний настрій мами, добре від поганого. Навіть сьогодні, у час, здавалось би, комп'ютерних технологій і музичних центрів, домашніх кінотеатрів і аудіосистем із якісним суперзвучан— ням, малюки віддають перевагу саме маминому виконанню колискової пісні, ніжної, справжньої, доброї і такої вічної.