I was in America
We were on holiday
This summer I was at sea
We were in the United Kingdom of Great Britain
I was at a concert of a famous person
We were at the football match
I was in the capital of Russia
Каждый человек в своё время ходит в школу. С каждым годом человек естественно взрослеет и переходит в новый класс, где с каждым годом материал усложняется. Иногда я задаю себе вопрос : " В каком бы классе я бы хотел учиться?" Я бы хотел учиться в 1 классе. Очень хотелось бы вспомнить те дни, когда я вместе с мамой с букетом цветов в первый раз ходил в школу. Хотелось бы вспомнить первые уроки нашего первого учителя, как она учила нас писать, считать и читать. Я бы хотел снова читать свой стишок на последнем звонке. Первый класс - это мой самый любимый и запоминающийся класс. Я очень хорошо помню, как я бегал с мальчиками и девочками, прыгал и не стоял на месте. Конечно было очень здорово. Вот почему я бы хотел снова оказаться в первом классе. И всё же, детство - самая весёлая пора.
Удачи)))
<span>Хлопчик Максим йшов до школи дуже рано.Він побачив що двое дівчаток дивлятся здивовано на верх.І вони сказали:ось би хтось дістав пташеня яке ще чучучуть і впаде.Максим боявся висоти , але він осмілився і сказав я допоможу.Дівчата здивовано сказали ти?і він поліз на дерево поправив пташине гніздо і зліз.А дівчата в відповідь сказали що це справжній поступок!</span>
Новорічні свята - це час коли стається найбільше див. А дива - це і пригоди. Кожну зиму стається щось фантастичне . Але цю зиму я не забуду ніколи. Одним нудним вечором я робила домашнє завдання з алгебри. Я дуже втомилась, тому взяла каву та підійшла до вікна подивитися на сніг . Нічого дивного не сталося поки не підійшла моя молодша сестра , вона дуже набридала мені не давала відпочити. Томі мені довелось якось відволікти її від мене. Я вигадала та розповіла їй історію про вбивцю-двірника, що живе біля нашого дому. Я невіть і не пам'ятаю як мені ця дурниця прийшла у голову. Ось мам пійшла на роботу і ми залишились удома одні. Ми почули якісь шорохи , і моя сестра почала боятися. нам довелось вийьт на вулицю , щоб дізнатись, що там шурхотіло. То прибирав лоптою сніг стерий двірник. ви навіть не уявляєте вираз обличчя моєї сестри . Вона закричала , тому і дідусь-двірник злякався теж. Через пару секунд він розсміявся, бо зрозумів , що злякалася вона саме його.ЦЕ було незабутньо . Дідусь виявився дуже милим чоловіком. Він розповів дуже цікаву історію зі свого життя , та дав нам по льодянику. Ось такі зимові пригоди...
<span> </span>Літо<span> дбає, </span>зима<span> поїдає.</span>
