Найщасливіший день життя! Мені було близько восьми років. В цей день ми вирішили поїхати до бабусі в село та відсвяткувати там Різдво. Вранці я прокинулася від яскравого світла, який бив з вулиці. Я не могла зрозуміти, що не дає мені спокійно спати. Підійшла до вікна та крізь ажурні морозні візерунки на склі побачила повний двір снігу. Справжня зима за вікном! Великі сніжинки повільно кружляли в повітрі, немов танцюючи зимовий вальс. Сніг огорнув білосніжним пухнастим покривалом все навколо: дерева, річку, яри. Кожна гілочка була білосніжно-білою через іній. Сонце світило яскраво, та сніг так сяяв, немов всюди лежала безліч дорогоцінних каменів. Пейзаж за вікном нагадував володіння Снігової Королеви з казки Андерсена, не вистачало тільки самої господині — зими.
Це був чудовий день напередодні Різдва, який врізався в мою пам’ять, я ніколи не зможу забути його. Він був і поки залишається найкращим і найщасливішим днем у моєму житті. Побільше б таких днів!
У кожному приміщенні повинен бути вогнегасник.
Рано вранці ми з бабусею пішли у садочок збирати яблука.
На моїй роботі провели перерозподіл праці робітників.
Я досить часто замислююсь над тим, що таке щастя та як його досягти. Я розумію, що для кожної людини щастя - це щось особисте. Комусь для повної гармонії та абсолютного задоволення життям потрібно мати багато грошей, а комусь - здоров'я.
Зараз я з впевненістю можу сказати, що я щаслива людина. Що робить мене щасливою? Досить прості речі. Я здорова, усміхнена, поряд зі мною мої батьки та бабусі з дідусями. Звичайно, бувають і негаразди. Але я не сприймаю їх як велику трагедію, адже головне - що ми всі разом і щасливі.
Продайте будь ласка менi взуття, вони менi дуже подобаються, менi потрiбен мiй розмiр, пробачте, але нема вашог розмiру. Вибачте, прощавайте, прийду наступного разу.
Поспушна справа навчальний корпус здавати іспит згідно за вимог подумати про брата за проханням вчителя дякувати товаришу