Моя улюблена пора року-весна.
Саме в цей час розквітають квіти,
сади, вирує життя. Весна-
дивовижна пора року!
Як знайти свій шлях в житті?Це насправді тяжка річ. Ніхто ніколи не знає, яке його призначення в житті. І ніхто не знає, як його знайти, допоки одного разу, ти не зрозумієш, що знайшов те, що шукав. Але незважаючи на те, що цей шлях самопізнання тяжкий та тернистий, повір, це цььго вартує.Шукай себе. Одного ранку ти проснешся і зрозумієш, що твій улюблений колір - білий, що зелений гіркуватий чай набагато смачніший ніж солодкий чорний. І що світанок подобається більше, навіть якщо у цю пору ти ще спиш. І зрозумієш, що це повільна пісня твоя улюблена. І емоційність - це привілегія. Навіть, якщо ти не вмієш танцювати, то ти пробуєш. І виявиться, що тобі непогано вдається математика та історія, а фізика - цікаве заняття, а ще, що англійська вартувала того часу. Самотність більше не розчаровує, а допомагає заспокоїтись. Дощ з грозою більше не навіває сум. І слухати аудіокнигу в маршутнці набагато приємніше, ніж музику. Одного ранку ти зрозумієш, що відчуваєш набагато більше ніж інші. І самопізнання не таке вже й страшне діло. Без книжки ти нікуди не вийдеш, навіть якщо вона просто лежатиме в портфелі. Тобі здаватиметься неймовірно дивним, що комос, як і глибини океанів, досі незвіднаний. І повір, це все так НОРМАЛЬНО. Бо ти шукаєш себе. Попри те, що шлях життя є унікальний для кожної дитини, це найвища місія. Ти знайдеш себе, як хтось знаходить через музику, через кохання, танець, емоцій, біль та силу. Кожен із нас особливий. Я наприклад, мрію під ліричну рок-музику, а мій сусід, наприклад, може мріяти, сидячи на підвіконнику, з чашкою какао.А потім, ти посміхнешся світанковому сонцю і будеш щасливий. Бо ти знайшов себе. І це твоє найбільше щастя.
<em>За що, не знаю, називають хатину в гаї тихім раєм (Т.Шевченко</em>).
<em>Минали роки, віки, тисячоліття; Сонце росло, росло, падало і тихо спускалось додолу (М.Коцюбинський).</em>
<em><em>Кілометрів зо три ліс тягся, густий і незайманий (Ю. Яновський)</em>.</em>
<em>питальні</em>
<em>А хто ж з українців не любить пісню?</em>
<em>Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець?</em>
<em> Де там давай, хіба туди ружжо дострелить, на отаку глибочінь?</em>
<em>
</em>
<em>А скільки там диких качок! </em>
<em>Так у тих книжках написано, що колись було впіймано сома вагою на чотириста кілограмів!</em>
<em>Вона держить у своїх обіймах навіть хатнє повітря, й так хочеться вибитись з-під її гніту, вийти з дому і скинути її з себе!</em>
Якщо треба було виправити помилки, то
"збирають нектар заклопотані бджоли" це дієприкметник у множині , тому закінчення і
