Греки використовували у будівництві різні стилі колон: дорійський, іонійський, коринфський.
Колони доричного ордера відрізняються відсутністю бази (або ж вона виконується з сильним потоншенням). На стовбурі розташовуються вертикальні жолобки, які називаються канелюрами, а починається він відразу з стилобату. Каннелюри у колонах створюються неглибокі, краї у них гострі, і всі частини каннелюрів з'єднані між собою, а не розділені доріжками по всій висоті стовбура колони. Капітель виконує не тільки декоративну функцію всієї архітектурної композиції, а й розподіляє навантаження верхніх частин ордера на колони.
іонійський Від більш раннього доричного ордера відрізняється більш стрункими пропорціями і декором всіх його частин. Відмінною рисою іонічного ордера є спосіб оформлення капітелі, яка виконується у вигляді двох протилежно розташованих волют. За часів античності вважався «жіночим» ордером, завдяки своїй витонченості, вишуканості і доповненнями різноманітними прикрасами.
коринфський.Характерною особливістю цього ордера є капітель, схожа на дзвін і покрита стилізованим листям аканта. Висота дорівнює 20 модулям, діаметр становить 1/10 частина висоти. Типовий приклад коринфського ордеру — висока колона з базою, стовбуром, прорізаним канелюрами. Декорована у два ряди пишним візерунком листків аканта. По кутах капітелі — 4 великі волюти, посередині кожного боку — по 2 малі волюти й квітка. Абак має увігнуті боки, підтримувана чотирма великими та чотирма малими завитками спіральної форми. На відміну від карнизів у доричного і іонічних ордерів, які під нахилом, дахи у коринфського ордеру зазвичай плоскі.
По-перше, в IX – X ст. Руська держава була централізованою, тобто об'єднаною під владою єдиного князя.
Тому саме через це владою були організовані численні походи на Візантію.
У подальших роках, у нашому випадку XI – XII ст., Київська Русь була феодально розроблена, тому грандіозні організовані походи не мали місця бути без централізованої влади.
По-друге, як відомо, в 988 році Русь була хрещена за візантійським обрядом.
До цього Русь була язичницькою. Саме тоді, коли Русь не вірила в Хреста, було здійснено численні походи на візантійців, яких русичі вважали іновірцями.
Після хрещення походи на Візантію припинилися.
Ответ:
1)отсутствие у россии союзников. 2)слабая вооруженность российских войск. 3)международная изоляция среди стран союзников. 4)сложный контроль южных земель т.к россия большая страна.
Объяснение:
казахская война 1817-1864?!
<span>Самое главное, что принесла эта реформа, и по сути на что она была направлена - вписывание нового податного сословия - крестьянства - в жизнь страны.
</span><span>Плюсы:
1. Создание впервые в России выборных органов местного самоуправления, решавших вопросы образования, здравоохранения, благоустройства (на основе спец. земского налога)
</span>2. Поднятие уровня образования и здравоохранения на местах
3. Улучшение дорожной сети и расширение агрономической помощи крестьянам
4. Реформа послужила предпосылкой складывания в России гражданского общества
5. Немножко успокоилось дворянство, которое реформами в правление Александра II было несколько обделено. <span>
Минусы:
1.Выборы не всеобщие, а на основе ценза; выбирались в основном помещики (в компенсацию за потерю власти над крепостными)
2.Распространялась на на всю империю, а только на губернии с преобладающим русским населением (Белоруссия и Украина не входили,
3.Боялись преобладания польских помещиков после восстания 1863),
4.Узкий круг полномочий земств.
Ленин говорил, что земства - это "пятое колесо в телеге российского самодержавия".
</span><span>Итог: Земская реформа оказала положительное влияние на вписывание свободного крестьянства в жизнь общества, но эта реформа, конечно, была несовершенна и во многом была более дворянской, чем крестьянской. Она стала одним из звеньев Великих реформ Александра II</span>
