Однажды лесник пошёл в лес за грибами.И встретил маленького волчонка. Малыша бросила мама.Лесник взял малыша и повёз в лесной домик. Пёс Борька увидев волчонка очень испугался,но потом когда волчонок проснулся начал играть с ним.Малыши играли в прятки. Пёс искал,а волчонок прятался. Им было очень весело!
Плачет, — вздохнул Ленька Комлев. — Каждый день только и знает, что плачет» .
Учительница Капитолина Ивановна, прозванная ребятами Капушкой, стояла у окна, спиной к классу.
В четвертом «б» шел урок арифметики. Надо было самостоятельно решить задачу про встречные поезда. Ленька переписал условие и подал задачник Ване Серегину на заднюю парту, Ваня Серегин — эвакуированный из Ленинграда. Он жил у Комлевых, поэтому и задачник был на двоих.
Ленька быстро решил задачу, сначала на промокашке. Ему не терпелось узнать ответ. Он повернулся к Ване и по слогам, губами, начал показывать, что ему опять нужен задачник.
— Капитолина Ивановна, Комлев вертится! — послышалось с крайней парты.
Опять эта ябеда — Сонька! Чешется язык-то.. .Но Капушка даже не обернулась. Она глядела на морозную улицу. Все ребята знали, что она снова плачет, потому что недавно у нее убило на фронте мужа.
Ленька показал Соньке кулачишко, взял задачник и нашел ответ. «Сошлось! — у Леньки сразу стало веселей на душе. — Тютелька в тютельку» . Он даже про Соньку забыл. Переписал решение с промокашки на чистовую, в тетрадь, и достал книжку про господина Чечевицына.
За окном школы то и дело грохали поезда. Очень хотелось есть, ноги под партой мерзли. Впереди еще было чтение и чистописание, но все равно у Леньки было отличное настроение. Он читал о том, как два гимназиста хотели бежать в Калифорнию, чтобы добывать золото и сражаться с индейцами. Девочки — сестры одного гимназиста, к которому приехал в гости Чечевкцын, подслушали у дверей их разговор. И не доказали об этом родителям, только самая маленькая сестренка сказала: «А у нас вчера чечевицу варили! »
В это время в класс, стуча клюшкой, вошел директор и что-то тихо сказал Капушке.
— Всем сидеть на своих местах! — приказала учительница и ушла вместе с директором. Ребята начали оглядываться и шепотом переговариваться.
«Уколы! — мигом пронеслось в стриженой Ленькиной голове. — Опять уколы!.. »
Ох, ничего в жизни не было хуже этих уколов! Ленька заерзал, он сидел за партой один. Сложил в сумку хрестоматию и книжку про Чечевицына. Даже наконечник на ручку забыл надеть. Сейчас бы к дверям и айда в коридор, схватить в раздевалке фуфайку и на улицу.
Только все зря.. .
Пришла Капушка и встала у дверей сторожить. Она велела девочкам оставить сумки на местах и перейти в третий класс. Всех ребят из третьего уже загоняли сюда. Когда был сосчитан последний из третышей, в класс шагнул директор, а за ним появилась медичка в белом халате. Она разложила на столе иглы и бутылочки. Капушка ушла сторожить девочек, а директор сел за стол и открыл классный журнал:
— Ну, кто самый смелый?
Ребята молчали, кое-кто уже «продавал дрожжи» от страха и холода. Все знали, что первому хуже, медичка-то ведь и сама боится, колет больнее. Бывает, что даже игла лопается и осколок остается прямо в теле. Особенно ежели у кого кожа толстая.
— Значит, нет смелых? — кашлянул директор. — Придется вызывать по журналу.. .
Ленька держал сумку на изготовке, делая знаки Ване Серегину. Ежели жили вместе, то и бежать надо вместе. Но Ваня в оба глаза, испуганно глядел на директора.
— Что, Серегин? — сказал директор. — И ты боишься? Не знал, не знал, что и ты трус. А еще из Ленинграда эвакуирован.. .
Ваня после таких слов решительно скинул пиджачок, начал снимать рубашку и майку. Ленька увидел, как синеватая Ванина кожа покрылась пупырышками, даже чесотка стала почти незаметной. Ваня смело пошел к доске.. .
— Молодец! — похвалил директор, а Ленька с ужасом за товарища подумал: «Только бы не два кубика... » Теперь Ленька не знал, что и делать, то ли бежать, то ли раздеваться.. .
Медичка распечатала банку с противной сывороткой. Набрала в шприц этой мутной жидкости, чуть нажала, держа иглу торчком. «Воздух выд
<span>Ярослав - син полоцької княжни Рогніди і Володимир Святославича. Уже в 987 р йому в князювання були віддані ростовські землі. Але, після того як помер старший син великого князя Вишеслав, почалося князювання Ярослава в Новгороді. Смерть великого київського князя спровокувала жорстоку боротьбу за владу між його дітьми. Київський престол був захоплений Святополком, який отримав в народі прізвисько Окаянний. Він убив своїх братів Бориса і Гліба, княжили відповідно в ростовських і смоленських землях і Святослава, посадженого батьком в землях древлян. Перемогти Святополка зміг тільки Ярослав, що став після цього великим князем. Але з князем тмутараканским Мстиславом йому впоратися не вдалося і всі землі Русі знову опинилися під владою Києва тільки після смерті Мстислава в 1036 році. Характеристика Ярослава Мудрого і всього періоду його правління є неоднозначною, але все історики сходяться на тому, що прізвисько своє князь повністю оправдал.Князь був одружений на Інгігерді, дочки конунга шведів. Оскільки в літописах згадується два імені дружини Ярослава Ірина та Анна, історики роблять висновок про те, що ім'я Ірина вона отримала при хрещенні, а Анна - після відходу в монастирь.В роки правління Ярослава Мудрого 1019 - 1054 держава Київська Русь досягла свого розквіту. Воно стало одним з найсильніших в Європі. Діяльність Ярослава Мудрого була спрямована на те, щоб зміцнити не тільки стольний місто, але і всі свої великі володіння. При ньому було закладено кілька нових городов.Благодаря розумної зовнішньої політики Ярослава Мудрого авторитет держави на міжнародній арені значно виріс. Щасливий виявився князь і у військових справах.Успішними були вчинені ним походи на Польщу, князівство Литовське, в землі, що належали фінським народам. Але однією з найбільш важливих для Русі була перемога над кочівниками печенігами 1036 р.У останній раз Київська Русь за Ярослава Мудрого зіткнулася з Візантією. Конфлікт завершився підписанням договору про мир, підкріпленого династичним шлюбом. Син князя Всеволод одружився з візантійською принцесою Анною. Ярослав використовував династичні шлюби як засіб зміцнення миру. Сини Ярослава Володимировича Мудрого, Святослав, В'ячеслав і Ігор, одружувалися на німецьких принцес.<span>
</span></span><span><span>
</span></span>
Розповісти про пригоди двох друзів , їхні невдачі , смішні історії . Про друзів і ворогів Явища і Павлуши.
Бумажные города,виноваты звезды,50 дней до моего самоубийства,гарри поттер,перси джексон,простушка,