Ответ:
1)
Проснуться бы завтра пораньше
И полем –
К дубровной меже,
Где самые ранние ландыши
С зарей распустились уже.
У дола свернуть только в сторону
И ахнуть, узрев с высоты:
В зеленые дудки завернуты,
Как градинки, эти цветы.
Чуть свесив росистые венчики,
Молчком на пригреве стоят,
Но белые их бубенчики –
Прислушаешься – звенят.
И есть что-то в музыке высшее,
Что входит как радость в судьбу.
И эти звоночки неслышные
Морщины разгладят на лбу.
Мне понравилось больше всего в этом стихотворении то, что русские люди всё-таки отвоевали Москву. А лучшие высказывания для меня, как дядя рассказывал об этом событии своему племяннику
Хочу чтобы был мир на земле
хочу чтобы были здоровы мои родители,бабушка ,дедушка,друзья,учителя
хочу чтобы я хорошо училась
хочу чтобы у всех детей были мама и папа,
1. Настрій: веселий, бадьорий.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.
4. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).