Святивечір – то подія для всіх. Вогникижовтіють у вікнах, димийдуть у небо, а селом ходять ватаги колядників.
Задовго до походу роблять звізду на довгому держалні, клеять її з кольорового паперу, щоб свічку можна було поставити всередині. Для посівання у кишенях є усяка пашниця. Засівають залежно від симпатій кому житом, кому вівсом, кому гречкою, а котромусь жмикрутові дістанеться, буває, ще й жменя гороху.
А от Романа таких жорстоких жартів ніколи собі не дозволяють. В хату його ступають схвильовано, як у маленький заповідник краси. З усіх хат ця найгарніша, у ній все аж цвіте!
Речі тут звичайні, але як вони виказують натуру господарів, їхне прагнення оздобити своє просте трудове життя! Скриня мальована, вся в яблуках з листям. Ці мальовки на скрині так і перегукуються з півнями на комині і з вишитим квітчастим рушником над Шевченком у шапці. На миснику вишикувались розмальовані глечики, вони взялись у
боки, мов парубки. Навіть старий ослін застелено тканим обрусом.
А з покутя на колядників позирає з-під рушника на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо, ніби оцінює їхні старання та чемність. Той іконний погляд вони почувають й тоді, коли після найкращих зичень господарям топчуться біля порога і ждуть подарунків...
І ось колядники висипають з Романові хати. Душі їхні повняться чимось гарним, повняться, як ота паперова звізда світлом.
Я был у дедушки на даче.Целый день мы собирали грибы,пели песни.Бабушка работала в огороде.Я стоял тоже в огороде и ел клубничку.Сзади росла капуста и я случайно туда упал.Бабушка с дедушкой прибежали,а я в капусте сижу-плачу.Они начали смеяться.Фотографировали меня!И сказали копия,как 4 лет тому назад (А мне 4).
суть в том,что они придумали,как признаться мне "Откуда берутся дети?"
Увага! Увага! Завтра о 12-й годині відбудеться конкурс на кращий малюнок на тему "Щаслива дитина - квітуча Україна". Кожен, хто бажає, може представити свої малюнки для участі у конкурсі. Переможців обиратиме журі. Учасники конкурсу отримають заохочувальні подарунки!
- Добрий день, мій давній друже! - Вітаю тебе, Максиме! - Як тобі нова архітектурна споруда на майдані Незалежності? - Андрію, ти маєш на увазі монумент бронзової дівчини? Так, безперечно, надзвичайно сподобався. Вражає архітектурне вирішення цієї скульптури й удало дібрана гама кольорів. Більше того, хочу сказати, що це улюблене місце зустрічей моїх друзів. - А я в захваті від символічності цієї скульптури. Дівчина з високо піднятими вгору руками тримає калинову гілку. Зверни увагу, мій приятелю Максиме, калинову, а не вербову. А чому? - Гадаю, народнопоетична творчість українців дає відповідь на це питання: у фольклорних творах калина уособлює трагічну й водночас героїчну долю нашого народу. - Так. В образі калини синтезуються народнопоетичні уявлення про красу і трагізм. Тому-то вона є одним з народних символів України. Та й у піснях Січових стрільців, поборників незалежності України, неодноразово згадується калина. - Цілком згоден з тобою, Андрію. Було приємно зустрітись і поспілкуватися. - Я теж радий був тебе бачити, Максиме. - До побачення, приятелю. - До наступної зустрічі, друже. (Учні рецензують діалоги однокласників за такими критеріями: грамотність і доречність використання в діалогах звертань, вправність володіння мовою. ) Учитель. Ось і закінчилася наша подорож рідним містом. Пізнаваймо його історію, вбираймо в серце його сьогоденну красу. І дбаймо про те, щоб усім - і киянам, і гостям - було тут затишно, тепло. Тож звертаймося одне до одного правильно, коректно, доброзичливо.
та а з якої книжки?звідки 73 вправа?за яким малюнком?