Песок-бетон , стекло
гранит памятники, барельефные доски
железо машины, бочки,лопаты . гвозди. вилы
глина горшки кувшины народные игрушки ( дымковские)
нефть бензин, горюче смазочные материалы
Древние люди носили одежду из кожи .кожа была более плотнее . когда они ходили по лесам она их защищали от повреждений
Один из самых ранних весенних цветов - подснежник, который и получил свое название за то, что появляется он на первых мартовских проталинах,когда вокруг еще лежит снег и по земле тянет холодом. Но на возвышенностях в лесу, на полянах в это время уже расцветают подснежники и нет ничего прекраснее этих строгих цветов. На картинке мы его узнаем по белым цветам.
Ятрышник также называют кукушкиными слезами, ведь его листья покрыты пятнышками, словно следами от слез, которые проливала над этим растением кукушка. Его цветочки красноватого цвета и это цветок также внесен в Красную книгу.
Водяной орех или чилим, также растение Красной книги, которое растет на стоячей воде - болотах, прудах, небольших озерах. У него маленькие белые цветочки, а плоды напоминают орехи.
Чому і від кого треба охороняти природу?
<span> У школі нас вчать, що природні ресурси - це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: "Природа - це все, що нас оточує". А мені здається так: природа - це цілісна система Всесвіту, а людина в ній - одна з ланок, причому найактивніша. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є. </span>
<span> А що буде потім, мало хто замислюється. Ну, припустімо, води вистачить усім. А газ, нафта, вугілля? Повітря, на перший погляд, нікуди не дінеться, але ж яке воно? У селі це не так помітно, а в місті, особливо великому, дихати вже просто нічим, бо повітря забруднюють і автомобілі, і труби заводів та фабрик, і навіть листя восени двірники згрібають у великі кучі та спалюють. А якби прикопали та воно перегнило, було б подвійна користь: і добрива непогані, і повітря без диму. Забруднюється повітря - забруднюються наші легені. Викидає завод у річку відходи виробництва - і отруюється все навкруги: трава, яку їдять корови, вода, яка згодом потрапляє до нашого водопроводу. Таким чином виходить, що людство "рубає гілку, на якій сидить". Отруйна вода тече до моря, і якщо нам вдалося уникнути отруєння через питну воду, то попереду ще риба, виловлена в тому ж самому морі, разом в накопиченими в її тілі хімічними речовинами. Щось не дуже райдужні перспективи бачу я в майбутньому для людства. А може, людство - це помилка природи? І правда, жодний гвинтик природного механізму не прагне до самознищення або до погіршення умов свого існування. Так, звичайно, є Така наука - екологія, але захищає природу не наука, а державні закони, тільки не всі люди хочуть їх виконувати. Екологія вивчає, якої шкоди завдає природі людська діяльність, та підказує шляхи вирішення цих проблем. </span>
<span> Ось, наприклад, була така тварина - морська корова. Вся її вина полягала в тому, що вона мала смачне й поживне м'ясо. Мисливці знищили усіх морських корів за якихось тридцять років, і тепер ми можемо побачити цю цікаву тварину тільки на малюнках. Але в природі ніщо не може зникнути просто так, без якихось наслідків, бо все в ній взаємопов'язане. І тому, шкодячи природі, ми в чомусь обділяємо самі себе.</span>