Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних
компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на
річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової
ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів,
осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і
тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними
(поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих
компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.Людина намагається поліпшити навколишнє середовище. Для цього вона
заліснює еродовані землі, гірські схили, піщані площі, створює
насадження вздовж доріг і каналів, навколо населених пунктів. Ефективним
було заліснення Олешківських пісків, які тягнуться вздовж Дніпра від
Каховки до Чорного моря. Завдяки цьому стало можливим розміщення там
садів і виноградників. Здійснюється також догляд за лісом, проводиться
суцільне і вибіркове вирубування лісу, а також його насадження.
Комплексне
використання лісових ресурсів базується на поліпшенні породного складу і
вікової структури лісів, посиленні їх природоохоронних і захисних
функцій, збільшенні площ природоохоронних об'єктів. Створюються
лісокультурні, приміські лісові ландшафти, лісопарки.
Итальянец Г. Маркони<span> (1874-1937) в </span>1897<span> г. запатентовал в Англии «беспроволочный телеграф», опередив русского инженера А. С. Попова, который раньше него начал эксперименты с радиосвязью. В 1901 г. компания Маркони организовала первый радиосеанс через Атлантический океан. В 1909 г. он получил Нобелевскую премию. К этому времени были изобретены диод и триод, позволявшие усилить радиосигнал. Электронные радиолампы сделали радиоустановки компактными и мобильными.</span>
