2. <em>Підрядна частина до головної приєднана </em>
<em> сполучним словом</em><em> у речен
ні:</em>
Б) Що посієш, те й пожнеш.
__
<em>**Що - додаток.</em>
Но я не знаю украинский переведи и помогу
<span>Наказувала- наказаний, казати.
Думати- задумане, придумати.
Зацвітають- цвітна,цвісти.</span>
В лісу є велике і дуже гарне дерево, нам про нього завжди розповідала вчителька і говорила що це дерево незвичайне. Нам завжди було цікаво, що в ньому є незвичайного. Одного разу ми пішли усім класом з вчителькою в ліс подивитися на те дерево. Вона нам сказала дивитися та спостерігати за цим деревом. Ми туди приходили багато разів і дійсно помітили дуже загадкові речі. Справа в тому, що на цьому дереві ростуть жолуді великі, гарні, і є один жолудь який відрізнявся від усіх, він був маленький, гарний, а саме цікаве те, що він завжди кудись зникав і повертався назад. Жолудь мандрував по іншим деревам, по іншим лісам, але надовго там не затримувався, бо вважав своє рідне дерево- своїм батьком, та йому завжди знову хотілося бачити своїх братів старших- інших жолудів та розповідати їм про свої мандрування.
1. Не грошей, а мордачів би надавати йому, щоб у голові загуділи джмелі (М. Стельмах) (Це складнопідрядне речення несправжньої мети, підрядна частина якої поєднана сполучником щоб, втрачає цільове значення і фразеологізується).
2. Он у інших господь і шкарлятину ж посилає, й обкладки! (О. Вишня). (Тут діалектизм має фонетичні зміни, що спричинили його гумористичне забарвлення - асимілятивне спотворення).
3. Семенку, а дивиси, а би ті не покусали (В. Стефаник) (У покутсько-буковинському діалекті В. Стефаника наявна енклітична форма особового займенника си).
4. <span>До їх пристали я і там парубок Дмитренків — Василем звуть (А. Тесленко).
5. </span><span>Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (верх) (М. Коцюбинський) (гуцульський діалект).
6. </span><span>На кущах стремлять горщики, гладишки» (Леся Українка). (Леся Українка використовує волинізми. Гладишка (загальновживане глечик, глек) — це один із елементів розмовно-побутової лексики Волині. Означає це слово вид високого глиняного посуду, переважно великого або середнього розміру, з невеликою опуклістю у нижній своїй частині).
7. </span><span>"Я настрашився ще більше, коли-м </span><em>побачив, </em><span>що медведі зачали єму лестити до ніг, як пси" (І. Франко) (Бойківський діалект).
8. </span>Потім привели старого Юру, який довго слу<span>жив, а потім бирешив у Федорового батька (П. Мідянка) (гунгаризм бирешив означає "працювати найманим працівником великої рогатої худоби).
9. </span>Смотри ж, как прийдуть звожчики з лошадями, так пускай запрягають і везуть до моєї лавки (Г. Квітка-Основ'яненко) (слобажанський говір; переплетення української та російської мов).
10. <span>Станьте отутки та розкажіть до прикладу, що си робить, що ви такі, якби вам чіп у одне місце забив (М. Матіос) (Граматичні діалектизми)</span>