Індійський океан розташований у Південній і Східній півкулях. На південному заході Індійський океан широким водним простором <span>з'єднується з Атлантичним океаном, а на південному сході — з Тихим. Берегова лінія розчленована слабо. В океані виділяють вісім морів, е великі затоки. Островів порівняно мало. Найбільші з них (Мадагаскар, Шрі-Ланка, Сокотра) розташовані біля узбереж материків.
</span><span>Велика частина океану лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному кліматичних поясах, тільки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних. Загальна особливість клімату океану — сезонні вітри мусони в його північній частині, що піддається значному впливу суходолу. Тому в північній частині океану добре виражені два сезони — тепла, тиха сонячна зима і жарке, хмарне дощове, штормове літо. На південь від 10° пд. ш. панують південно-східні пасати. Південніше, в помірних широтах, дмуть сильні і сталі західні вітри. Кількість опадів велика в екваторіальному поясі (до 3000 мм/рік). Дуже мало опадів випадає біля берегів Аравії, у Червоному морі і Перській затоці.
</span>
<span>Переважна частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах. Температура повітря в цих районах коливається від +16° до +24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, а поблизу берегів Антарктиди така температура тримається і в літні місяці. У тропічних широтах над океаном панують пасати, у помірних — західні вітри, а біля берегів Євразії утворюються мусони. Тихий океан — найбільш неспокійний серед усіх океанів. У помірних широтах шторми, викликані сильними вітрами, тримаються всю холодну пору року. У Південній півкулі, між 40° і 60° пд. ш., сильні вітри нерідко переходять в урагани, здіймаючи хвилі заввишки 35 м. У західній частині океану щороку проносяться спустошливі тропічні циклони — тайфуни.</span>
Количество облаков — степень покрытия неба облаками (в определённый момент или в среднем за некоторый промежуток времени) , выраженная в 10-балльной шкале или в процентах покрытия. Современная 10—балльная шкала облачности принята на первой Морской Международной Метеорологической Конференции (Брюссель, 1853 г.) .
При наблюдения на метеорологических станциях определяется общее количество облаков и количество облаков нижнего яруса; эти числа записываются в дневниках погоды через дробную черту, например 10/4.
В авиационной метеорологии применяется 8-октантная шкала, которая проще при визуальном наблюдении: небо делится на 8 частей (то есть пополам, потом ещё пополам и ещё раз) , облачность указывают в октантах (восьмых долях неба) . В авиационных метеорологических сводках погоды (METAR, SPECI, TAF) количество облаков и высота нижней границы указывается по слоям (от самого нижнего к более верхним) , при этом используются градации количества:
FEW — незначительные (рассеянные) - 1-2 октанта (1-3 балла) ;
SCT — разбросанные (отдельные) - 3-4 октанта (4-5 баллов) ;
BKN — значительные (разорванные) - 5-7 октантов (6-9 баллов) ;
OVC — сплошные - 8 октантов (10 баллов) ;
SKC — ясно - 0 баллов (0 октантов) ;
NSC — нет существенной облачности (любой количество облаков с высотой нижней границы 1500 м и выше, при отсутствии кучево-дождевых и мощно-кучевых облаков) ;
CLR — нет облаков ниже 3000 м (сокращение используется в сводках, формируемых автоматическими метеостанциями
Фотография - это просто изображения местности, без номенклатуры. Т.е. без обозначений, высот , масштаба.
План же содержит все перечисленное и по нему легче определить тот или иной пункт.
ОРИСAБА (Ситлальтепетль) , действующий вулкан на юго-восточной окраине Мексиканского нагорья, в Поперечной Вулканической Сьерре (Мексика) . Правильный конус выс. ок. 5700 м (высшая точка страны) . Сложен андезитами и базальтами. Известны крупные извержения в 1545, 1566, 1630, 1687 гг. На склонах до 4000 м – леса, выше – альпийские луга. На вершине 9 ледников общей пл. 9,4 км. Входит в состав нац. парка Пикоде-Орисаба (основан в 1936 г.) .