.Відсій кукіль і відбери зерно, посій йоого й не жди, як зійде ряскотою.
<span>2.Іду садом на край кутка, до провалля і вже здалеку бачу білу посттать. </span>
<span>3.Хочу зробити тобі подарунгок. </span>
<span>4.Тим часом розвиднялося, світало. </span>
<span>5.У лузі пахне вогкою травою. </span>
<span>6.Не всякму слуху вір. </span>
<span>7.Довіряй, але перевіряй. </span>
<span>8.До яру підійшли. </span>
Осінь-це золота пора року.Прекрасні і чудові краєвиди манили мене у ліс.Але привели у чарівну казку.Сьогодні вже 46день осені я дуже буду скучати по ній адже зовсім скоро наступить зима....Зиму я так ж люблю але незважаючи на це,я з нетерпінням чекаю(або чекатиму) наступної осені.
Скажіть, діти, чи любите ви зиму? Які картини виникають у вашій уяві при слові ЗИМА?
Чарівні зими люблять усі. Прозоре морозне повітря, пластівці пухнастого снігу, кришталеві візерунки на вікнах, скрип саней. Бувають дні, коли інеєм покривається все: місто, ліс,села. Казкова картина! Як ніби Морозко вдарив своєю палицею, і все навколо покрилося інеєм.
Бурульки на дахах будинків підтає від яскравого сонця. Дух захоплює від переливається гри світла. Вночі, коли всі люди сплять, зима приходить, стукаючи кришталевими каблучками по темних вулицях . Ніжно покриває вона все білосніжним килимом. І вулиці з похмурих перетворюються на білі, ошатні, святкові. Прокидаються люди вранці веселі, радісні, в очікуванні свят. Діти радісною гурьбою вибігають на вулицю. І до самого обіду йде гра в сніжки.
Чарівниця-зима зачаровує і надихала багатьох поетів і письменників. Скільки чудових поетичних рядків присвячено цій порі року!
Ось як її побачив Максим Рильський
ЗИМОЮ.
Ліс в ясних коронках
у вікна зазира.
Скрізь по вітах тонких
самоцвітна гра.
Снігурів червоних
сонце золотить.
В снігових затонах
щогли верховіть.
Сад у білій піні,
в кризі небеса.
Перехресних ліній
розцвіла краса.
Ганяти ворон - Бути неуважним